Більше про проєкт «Жянес»
Це медіапроєкт ромської молодіжної організації «АРКА». Це новини ромської спільноти в Україні, інтерв’ю та життєві історії, цікаві факти, покликані руйнувати стереотипи.
Жянес
«Головний принцип нашої роботи - делікатна просвіта без тиску», кейс-менеджерка з ГЗН Луїза Фурсенко
Луїза Фурсенко – кейс-менеджерка з ГЗН (гендерно зумовленого насильства) у Запорізькому офісі громадської організації «Голос Ромні». В інтерв'ю «Жянес» розповіла про методи роботи з гендерно зумовленим насильством, допомогу, яку може отримати постраждала жінка, і те, як змінюється ставлення суспільства до проблем насильства.
Наталія Томенко: «У нас уже є шанс говорити і бути почутими»
«Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів» — виставка під такою назвою відкрилася наприкінці вересня у Києві. Виставку створено Молодіжною агенцією з адвокації ромської культури «АРКА» в партнерстві з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» та Українським центром вивчення історії Голокосту, за підтримки Посольства Німеччини в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Plan International, який фінансується Шведським агентством з міжнародного розвитку та співробітництва (Sida).
Бабин Яр: пам’ять про жертви і урок єдності
29 вересня виповнюється 85 років від початку масових розстрілів у Бабиному Яру. В Україні та світі вшановують День пам'яті жертв Бабиного Яру, що символізує пам'ять про знищення цивільного населення нацистами в роки Другої світової війни. Бабин Яр став місцем страшної загибелі не лише євреїв (які склали більшість жертв у перші дні — понад 33 тисячі осіб 29–30 вересня 1941 року - авт.), а й представників інших спільнот. Так, жертвами нацистського терору в урочищі стали роми, радянські військовополонені, українські націоналісти, пацієнти психіатричної лікарні та інші цивільні громадяни, яких окупаційний режим знищував за расовою, національною чи ідеологічною ознакою. Упродовж вересня-жовтня 1941 року та на початку 1942 року в Бабиному Яру нацисти винищили 5 ромських таборів, які традиційно кочували або зупинялися на околицях Києва. На місці масових розстрілів мирних ромів нині встановлений пам’ятник «Ромська кибитка». Для ромської спільноти пам’ять про Бабин Яр є частиною ширшої пам’яті про геноцид ромів у Європі в роки Другої світової війни. Але пам’ять про трагедію — це не лише згадка про минуле. Це також питання про те, які уроки суспільство здатне винести з історії.
«Важливі не просто дослідження проблем, а конкретні зміни», – правозахисниця Анастасія Журавель
Анастасія Журавель – правозахисниця, аспірантка з прав людини в Школі Херті (Берлін, Німеччина). В інтерв'ю «Жянес» розповіла про Літню школу з прав людини та ромського молодіжного активізму, про дослідження «АРКА» з Європейським центром з прав ромів щодо становища ромів в Україні та інших країнах, і те, як захищати порушення прав представників ромської спільноти через активізм. За її словами, навіть щоденні маленькі кроки можуть змінювати дуже багато, а в довгостроковій перспективі – впливати на систему.
«Якщо ми втратимо мову — ми втратимо все»: Халіл Халілов про збереження кримськотатарської культури
10 вересня — День кримськотатарської мови та літератури. Наразі ця дата не має статусу офіційного державного свята в Україні. Ініціатива встановити цей день належить Меджлісу кримськотатарського народу. Дату обрали на згадку про важливу для розвитку кримськотатарської мови подію — Першу Всекримську орфографічну конференцію, яка розпочалася 10 вересня 1927 року в Сімферополі. Напередодні цієї дати Світлана Мялик поспілкувалася з Халілом Халіловим — кримськотатарським культурним менеджером, куратором і громадським діячем, президентом Фундації «Кримський дім» у Варшаві та співзасновником «Кримського дому» у Львові. Говорили про значення мови для збереження ідентичності та історичної пам’яті, про необхідність зберігати різноманіття кримськотатарських діалектів, а також про стан кримськотатарської культури в умовах російської окупації Криму.
Костянтин Мусенко: «Важливо, щоб у родинах змінювалося розуміння того, навіщо потрібна освіта»
Костянтин Мусенко — керівник громадської організації «Терне берша», вчитель інформатики з Пантаївки на Кіровоградщині, співзасновник коаліції ромських молодіжних організацій. В інтерв'ю «Жянес» розповів про важливість освіти для ромської спільноти, про роботу з молодіжним активізмом та проблеми ромського громадянського суспільства.
Володимир Яковенко: що потрібно ромським громадам України для розвитку
Всеукраїнський форум розвитку ромських громад, який відбувся 29-30 липня 2026 року на Закарпатті, став територією рішень для ромських громад України. Захід був організований Державною службою України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) спільно з Закарпатською обласною військовою адміністрацією. Форум обʼєднав представників ромських спільнот, влади, міжнародних донорів та громадськості задля практичної інтеграції та підтримки ромів в Україні. Учасники не просто говорили про проблеми, а спільно працювали над конкретними проєктами, які можуть бути реалізовані та профінансовані. Головні напрями — це розвиток освіти для ромських дітей і молоді, модернізація інфраструктури та поліпшення проживання ромських родин. Участь у форум взяв Виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко. В інтерв'ю «Жянес» він розповів про реальні проблеми ромських громад в Україні, які обговорювалися під час заходу.
Ромські активісти Наталя Томенко та Януш Панченко про фестиваль Khamoro у Празі
У Чехії вже традиційно наприкінці травня відбувся Всесвітній ромський фестиваль Khamoro. Це найбільший у світі професійний фестиваль ромської культури. Із 1999 року захід проходить у Празі за організації Slovo 21 та Studio Production Saga. За майже три десятиліття фестиваль об’єднав понад 250 музичних колективів із 40 країн. Найважливіше завдання цього культурного міжнародного майданчика — популяризація ромського мистецтва та культурного діалогу. Цьогоріч участь у фестивалі взяли і представники Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Наталі Томенко і Януш Панченко. В інтерв'ю «Жянес» вони розповіли про найяскравіші враження від фестивалю та важливість цього заходу для суспільства і міжкультурного діалогу.
Дослідник Михайло Ослон: «Наша мета зараз — закласти фундамент для багаторічної роботи»
"Від того, що мова “захищена” в документах, їй самій зазвичай легше не стає», – про це каже лінгвіст, дослідник, фахівець у галузі циганської (ромської - ред.) мови та балто-слов’янської акцентології Михайло Ослон. Габілітований доктор, співробітник Інституту польської мови ПАН в інтерв’ю для «Жянес» розповів про лінгвістичне та соціологічне дослідження ромської мови в Україні, яке виконується за підтримки ДЕСС. Перший етап дослідження планується закінчити до кінця 2026 року. "
«Народи України»: як фестиваль допомагає відкривати багатокультурну Україну в Польщі
Волонтерка Наталя Кондель є біженкою під міжнародним захистом у Польщі. Жінка займається не лише волонтерством, але й допомагає Україні у напрямках захисту політв'язнів, збереженні історичної пам’яті та популяризації багатокультурності України.
Також в цьому розділі:
- «Хочу допомогти змінити ставлення суспільства до дітей ромського походження»— Марина Скорейко
- Роми України: між війною та боротьбою за рівні можливості
- Ігор Лоcсовський: «Війна впливає не лише на безпеку, а й на збереження ідентичності»
- Ромська мова, освіта та війна: розмова з Янушем Панченком
- Сергій Таран: «Чим більше етнічних спільнот збережено – тим самобутнішою буде країна»
- Жужуна Дудучава: «Захист прав ромів, а особливо прав ромських жінок, залишається нашим пріоритетом»
- Ром Сергій Вишановський: «Моя нація теж тут, на цій війні»
- Шелтери як шанс на новий старт: чому вони важливі для ВПО в Україні
- AURA: платформа для самоорганізації і захисту прав ромської спільноти за кордоном
- Ромські активісти – про новорічні та різдвяні традиції