Історія говорить через мистецтво
Історія геноциду ромів – болюча, важка, розриває серце. І водночас у ній багато білих плям, бо ж свідки й досі бояться говорити. Тому неймовірно цінні свідчення, які ми маємо. Серед способів розповісти про важливі історичні події – мистецтво. Тож у межах щорічної церемонії увічнення пам'яті жертв геноциду ромів в колишньому концтаборі Аушвіц-Біркенау - Dikh He Na Bister-2024 («Дивись і не забувай» - ред.) презентували дві мистецькі виставки: «Ромські герої опору» та експозицію, присвячену сурвайверу Раймону Гюрему (Raymond Gureme).
«Ромські герої опору»
Різки чорні лінії на білому тлі якнайкраще передають характер людей. Різних, але схожих водночас. Вони – роми. Вони – герої та геройки опору.
На фото: фрагмент виставки «Ромські герої опору»
Виставка відкриває відвідувачам світ ромів, які в роки Другої світової війни боролися за свободу і людську гідність. Їхні обличчя – це обличчя історичних подій, це живі свідчення про біль, втрати, але водночас і про неймовірну стійкість духу. Еммануель Баріца, румунський художник-самоук, чиї роботи стали основою цієї виставки, майстерно поєднує традиційні форми з сучасними художніми прийомами, щоб зобразити тих, хто залишився безіменним, але не забутим.
Переосмислення, розкриття історії ромів – це частина глобальних процесів вивчення подій минулого. Адже роми, як і багато інших народів, страждали під час Другої світової.
Виставка «Ромські герої опору» нагадує нам про те, як важливо зберігати пам'ять про ці події, не замовчувати їх, а натомість голосно розповідати про тих, хто заслуговує на визнання. І нагадує, що ми ще чимало не знаємо про нашу минувшину.
На фото: Саміра Тимченко
«Персоналізація пам'яті – це дуже важлива річ. Вона допомагає побачити за абстрактним геноцидом реальних людей, реальні історії. Взаємодія з реальними історіями (візуальними, аудіальними, тактильними тощо), надає пам'яті рельєфу і залишає за собою цілком людські відтиски. Це досить простий, але дієвий шлях просвіти, бо говорить з людьми зрозумілою їм мовою», – поділилася учасниця Dikh He Na Bister від України Саміра Тимченко.
Життя й опір Раймона Гюрема
Друга експозиція – це історія життя і спротиву Раймона Гюрема, людини, яка вижила. Тож пан Гюрем постійно закликав до спільної боротьби проти антициганізму та насильства загалом.
На фото: експозиція, присвячена Раймону Гюрему
Історія життя Раймона Гюрема варта того, щоб бути на сторінках підручників, щоб про неї знімали фільми… З дворічного віку Раймон виступав як акробат або клоун у власному сімейному пересувному цирку. У жовтні 1940 року всю родину заарештували французькі жандарми. За місяць родину Гюремів відправили до табору для інтернованих. Влітку 1941 року Раймонду вдалося втекти. Він працював на фермах і постійно повертався до Ліна, а пізніше до Монтрей-Белле, щоб контрабандою переправляти їжу в табори. У серпні 1943 року його знову заарештували й депортували до трудового табору. Одного разу він був жорстоко побитий нацистами і втратив зір на одному оці. Зрештою Раймонд знову втік за допомогою французького залізничника, який сховав його в поїзді та відвіз назад до Франції. Лише в 1950 році йому вдалося возз'єднатися з родиною. Після війни родина Гюремів не отримала ні фінансової, ні моральної підтримки. На жаль, 24 травня 2020 року, у віці 94 років, пан Гюрем пішов із життя…
Про життя Раймона Гюрема читайте у матеріалі
Експозиції залишили глибокий слід у серцях учасників Dikh He Na Bister-2024. Атмосфера виставки була наповнена емоціями. Люди зупинялися перед портретами, довго дивилися на обличчя, що промовляли крізь час. Біль і гордість, гіркота втрат і сподівання на краще майбутнє — усе це читалося в очах зображених на полотнах і відбивалося в очах відвідувачів.
На фото: представники команди АРКА на мистецькій події
Мистецьку подію організували Європейський ромський інститут мистецтв і культури (ERIAC) та Центральна рада німецьких ромів і сінті.
ФОТО: Дар'я Ворона, Єва Райська
Читайте також:
- Шлюб з примусу? Або чому ромки плачуть на весіллі?
- Між освітою та війною: як окупація зруйнувала навчання ромських дітей
- Євген Магда: «Багатонаціональна політична нація є нашою конкурентною перевагою»
- Роми в українській літературі: як про них писав класик Михайло Коцюбинський
- Обговорення ромських питань на міжнародному рівні
- Олексій Панченко: «Коли наші повертались з бойового завдання живі, це була найбільша радість»
- Невинні слова, які принижують: чому поняття «інфоциганство» має зникнути
- Свята Сара Божа. Міфічна захисниця ромського народу, якій поклоняються роми світу
- Крадії дітей: чергова порція крінжі з TikTok
- Ангел отримав Хрест хоробрих