Ромські діти-біженці з України: чи не втратять доступ до освіти?

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну мільйони українців були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в країнах Європи. Серед них — десятки тисяч представників ромської громади. Точну кількість українських ромів, які виїхали за кордон, встановити неможливо, адже під час реєстрації біженців етнічне походження зазвичай не фіксується. Водночас правозахисники оцінюють, що Україну могли залишити близько 100 тисяч ромів. На відміну від більшості українських біженців, багато ромських родин зіткнулися з так званою подвійною дискримінацією — як люди, які рятуються від війни (воєнні мігранти - ред.) і водночас як представники ромської меншини. Правозахисні організації неодноразово документували випадки етнічного профілювання, відмови в житлі, сегрегації у центрах тимчасового розміщення, обмеженого доступу до медичної допомоги, освіти та інших базових послуг.  

Саме на проблему доступу до освіти ромських дітей-біженців з України звернув увагу Європейський центр захисту прав ромів (European Roma Rights Centre, ERRC), який офіційно звернувся з цією проблематикою та подав офіційні скарги до омбудсманів Чехії, Угорщини, Молдови та Румунії. У скаргах наголошується на систематичній дискримінації, внаслідок якої діти стикаються з непереборними перешкодами у доступі до шкільної освіти через свою етнічну приналежність та статус біженців, що залишає тисячі дітей у стані освітньої невизначеності.

Вразливість ромських біженців

Не секрет, що багато українських ромських родин ще до повномасштабної війни Росії проти України мали труднощі з отриманням документів. А відсутність посвідчення особи або свідоцтва про народження після виїзду за кордон ще більше ускладнила доступ до освіти, медицини та соціальної допомоги. ERRC називає це одним із ключових чинників, які посилюють вразливість ромських біженців.  

За даними правозахисної організації, хоча законодавство всіх чотирьох країн (Чехії, Угорщини, Молдови та Румунії) гарантує безкоштовний і недискримінаційний доступ до освіти, на практиці тисячі ромських дітей не можуть повноцінно навчатися. Багато хто формально зарахований до шкіл, однак фактично не відвідує уроків через мовні бар’єри, відсутність необхідних документів, нестачу комп’ютерної техніки для дистанційного навчання або дискримінацію за етнічною ознакою.

Президент ERRC Джордже Йованович заявив, що за офіційними показниками високого рівня зарахування дітей приховується інша реальність.

«Ми спостерігаємо другу хвилю виключення. Формальне зарахування нічого не означає, якщо дитина жодного разу не переступила поріг школи. За кожною цифрою статистики стоїть дитина, яка не має можливості навчатися», — наголосив він.

Найбільші проблеми

У Молдові, де нині перебуває майже 150 тисяч українських біженців, близько 87% дітей залишаються поза системою формальної освіти. За інформацією ERRC, ромські діти опинилися серед найбільш уразливих через мовний бар’єр, відсутність цифрових пристроїв для дистанційного навчання та випадки дискримінації.

У Румунії, попри те що понад 23 тисячі українських дітей офіційно зараховані до навчальних закладів, фактична відвідуваність залишається низькою, особливо серед підлітків. Правозахисники повідомляють, що ромські діти нерідко стикаються з расовою дискримінацією, відсутністю інтеграційної підтримки та булінгом.

У Чехії більшість українських дітей формально записані до шкіл, однак ромські родини повідомляють, що через мовні труднощі, нестачу адаптаційних програм і непідготовленість педагогів діти часто не можуть відвідувати заняття.

В Угорщині ERRC звертає увагу на відсутність офіційної статистики за етнічною ознакою, що унеможливлює оцінку реальних масштабів проблеми. Крім того, ромські діти стикаються з браком мовної підтримки та потрапляють до скорочених навчальних програм.

Що пропонують правозахисники

ERRC закликає державні органи Чехії, Угорщини, Молдови та Румунії:

• запровадити ефективний моніторинг випадків дискримінації;

• забезпечити збір статистичних даних із дотриманням стандартів прав людини;

• фінансувати роботу ромських освітніх медіаторів;

• забезпечити дітей необхідною технікою, транспортом і навчальними матеріалами;

• посилити боротьбу з сегрегацією та дискримінацією у школах;

• розширити співпрацю з ромськими громадськими організаціями.

У центрі наголошують, що право на освіту є одним із базових прав дитини, а його порушення може призвести до довготривалих наслідків для цілого покоління ромських дітей, які вже постраждали від війни Росії проти України. 

Джерело: European Roma Rights Centre (ERRC), пресреліз від 28 квітня 2026 року «ERRC Takes Legal Action for Romani Refugee Children Who Are Denied Education». (European Roma Rights Centre⁠)