Євген Магда: «Багатонаціональна політична нація є нашою конкурентною перевагою»
Потяг «Хелм – Варшава» прямував до Любліна, куди молода ромка з малими дітьми хотіла дістатись. У неї не було ані придбаного квитка, ані грошей на проїзд. Перехожі, які сиділи поруч, люб'язно запропонували свою допомогу, оплативши жінці дорогу додому. На залізничній станції Lublin główny жінка у квітчастій хустці з трьома дітьми, котрі безперервно смикали її за рукав, спрожогу зникла у тісному натовпі пасажирів. Це була перша зустріч українського історика Євгена Магди із представниками ромської меншини. Одне із перших знайомств з ромами відбулось саме в дорозі.
Коротка зустріч і не зовсім діалогічна. Проте у цій подорожній історії пан Євген помітив одну важливу деталь: погляди людей, які сиділи в одному вагоні із ромською жінкою, були різними. Але здебільшого усі мали радше позитивний контекст взаємодії та сприйняття «іншої».
«В демократичних суспільствах завжди будуть різні погляди на ті чи інші процеси, але треба знаходити моменти, точки дотику, з якими вже далі спільно працювати. Процес побудови політичної нації здійснюється предметними діями. Багатонаціональна політична нація є нашою конкурентною перевагою, з якою ми маємо активно рухатись далі», — розповідає Євген Магда після свого модерування однієї з панелей на Міжнародній конференції у Києві щодо стратегії ромських спільнот та побудови українського громадянського суспільства.
На фото: учасники Міжнародної конференції «Відновлення України та перспективи громадянського суспільства українських ромів» (Євген Магда – крайній праворуч). Київ. 30 жовтня 2024 р. Фото: «АРКА»
Біографія Євгена Магди найдужче пов’язана із дослідженням українського політикуму та громадянського суспільства. Він — український політолог, історик, журналіст, директор Інституту світової політики. Автор чотирьох книг про російську-українську війну: «Гібридна війна: вижити і перемогти (2015)», «Ігри відображень: якою Україну бачить світ (2016, спільно з Тетяною Водотикою)», «Гібридна агресія Росії: уроки для Європи (2017)», «Шостий. Спогади про майбутнє (2017)». Крім цього, пан Євген досліджує питання національних спільнот, зокрема, в контексті України. Ми поговорили з українським істориком про включення представників ромських спільнот у розбудову післявоєнної України.
«Неможливо змінити все одним порухом чарівної палички. Має бути чітка стратегія, її бачення, втілення, куди і як ми рухаємось разом», — каже історик.
Роми, які воюють в складі Збройних Сил України, є частиною найбільш престижної та масової професії в нашій державі сьогодні. Як міркує пан Євген, це ще один дієвий інструмент для зміни суспільства, руйнуючи застаріли стереотипи.
Війна змінює все. Змушує переосмислити те, що вчора здавалось важливим та потрібним. Змінює архітектуру людської пам’яті, їх сприйняття у контексті історії. Ставить перед людиною нові виклики, наповнюючи їх іншими сенсами. Але залишається щось, що залишається цінним. І тим, що дає відчуття ґрунту під ногами.
«Ти або в ЗСУ, або для ЗСУ. В нас іншого виходу немає. Або воюєш, або створюєш усі підстави для боротьби. Зрештою, досвід, який Україна здобула і помилки, які усвідомила, має бути нашою візією на роки», — підсумовує Євген Магда.
На фото: директор Інституту світової політики Євген Магда. Фото - «АРКА»
Читайте також:
- Шлюб з примусу? Або чому ромки плачуть на весіллі?
- Між освітою та війною: як окупація зруйнувала навчання ромських дітей
- Роми в українській літературі: як про них писав класик Михайло Коцюбинський
- Обговорення ромських питань на міжнародному рівні
- Олексій Панченко: «Коли наші повертались з бойового завдання живі, це була найбільша радість»
- Невинні слова, які принижують: чому поняття «інфоциганство» має зникнути
- Свята Сара Божа. Міфічна захисниця ромського народу, якій поклоняються роми світу
- Крадії дітей: чергова порція крінжі з TikTok
- Ангел отримав Хрест хоробрих
- Роми, джаз та мафія: як музика ромських віртуозів стала саундтреком до культової гри 2000-х