Обговорення ромських питань на міжнародному рівні

У Києві представники громадських організацій, державної влади України, ЄС та ООН зібрались, щоб обговорити права і проблеми ромської спільноти в Україні. Чому це важливо і чому від цього залежить наше майбутнє — слухайте у подкасті «Ай ту Жянес». 

У Києві 30-31 жовтня на міжнародному рівні обговорювали ромські питання. У конференції «Відновлення України та перспективи громадянського суспільства українських ромів» взяли участь представники ЄС, ООН, державних інституцій, громадських організацій та міжнародні партнери.

Організатори конференції — Молодіжна агенція з адвокації ромської культури «АРКА» у співпраці з Держслужбою України з питань етнополітики та свободи совісті і Центральною радою німецьких сінті та ромів. Захід відбувся за підтримки Представництва ЄС в Україні та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

«Цьогорічна конференція була присвячена реконструкції України. Ми вважаємо, що реконструкція України — це не є лише фізична відбудова інфраструктури в державі, але й реконструкція всього суспільства. Суспільство має позбутися тих тягарів і проблем, які були у нас довоєнний період», — пояснив Володимир Яковенко, виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА». 

На фото: Володимир Яковенко

Відкрила конференцію Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона наголосила, що ставлення до меншин є важливим показником готовності України до вступу в ЄС.

«Пані Катерина Матернова й інші закордонні гості говорили про те, що немає ідеальної країни. Антициганізм, прояви певної дискримінації щодо ромської спільноти спостерігаються й в інших європейських країнах. Але ми можемо говорити про рівень цієї дискримінації. Україна в певній мірі зробила крок вперед і визнає, що роми є однією з найбільш вразливих верств населення. Але подекуди саме антициганізм не визнається державою. Тому ми прагнемо того, щоб держава дослухалася до наших рекомендацій, дослухалася до рекомендацій ромського громадянського суспільства. Ми не говоримо про привілейоване положення ромської спільноти, ми говоримо лише про рівність», — додав Володимир Яковенко.

На панельних дискусіях конференції обговорювали проблеми та виклики у ромській громаді: гуманітарні, житлові питання, зайнятість та освіту, роль ромів у сучасній Україні та післявоєнній відбудові, боротьбу з антициганізмом та підтримку держави у цих процесах. Як зазначалось, згідно з нещодавніми дослідженнями, опублікованими SeeD, USAID та ПРООН, 35% населення України незадовільно ставляться до присутності ромів у їхній громаді. 

Юліан Кондур, проєктний координатор міжнародної благодійної організації Ромський Жіночий фонд «Чіріклі» розповів, що в рамках співпраці з державними інституціями правозахисного характеру, зокрем, з Офісом Омбудсмана, фіксуються випадки дискримінації чи порушення прав і передаються в установу для реагування.

«Ведеться робота з Державною службою з етнополітики, як з органом, який координує виконання Ромської стратегії. Є робота з міністерствами профільними, Міносвіти, Мінохорони здоров'я, Мінсоцполітики. Вся наша взаємодія з ними будується спочатку на тих даних, які збираються на свідченнях людей. Часом виникають точкові ситуації і їх обговорення в системному порядку допомагають знаходити певні системні рішення», — додав Кондур.

На фото: Юліан Кондур

За неофіційними даними, в Україні до початку повномасштабної війни проживало близько 400 тисяч ромів — різних етногруп зі своїми культурними та соціальними особливостями. За словами представника Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, від початку російської агресії проти України біженцями стали близько 100 тисяч ромів і приблизно стільки ж внутрішньо переміщеними особами. На тлі війни загострилась проблема, з якою і так стикалися чимало ромів — це відсутність документів, що посвідчують особу. У зв'язку з цим влітку 2023-го року Омбудсман України Дмитро Лубінець ініціював реалізацію на Закарпатті пілотного проєкту «Документування осіб з числа ромської національної спільноти та напрацювання юридичних механізмів спрощення цієї процедури». Як пояснює Юліан Кондур, на практиці все виявилося дуже непросто, навіть в межах Мукачева. Найбільша складність — це виявити людей без документів та пояснити, чому вони їм необхідні.

Не обійшли увагою на конференції також гендерні питання. Йшлося про старі й нові виклики для жінок, як всередині ромської громади, так і в контексті війни, що триває. 

Наталія Томенко, заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА», під час круглого столу наголосила, що рух ромських жінок активізувався ще до російської агресії на Україну, однак з повномасштабною війною збільшився спектр проблем.

На фото: Наталія Томенко

«Ромські жінки стикаються з величезною кількістю відповідальності: за свої сім'ї, за дітей, за моральний, психологічний добробут сім'ї. Адже коли чоловіки у лавах Збройних Сил України, дуже складно підтримувати психологічно здоровий стан у родині і при тому економічно забезпечувати свою сім'ю також. Відповідальності стало більше, а підтримка не з'явилася. Але є дуже гарний момент посеред цього страшного часу: ромський рух збільшується, стає сильніший, і об'єднується з рухами інших етнічних машин. І жінки розуміють важливість такого об'єднання», — наголосила Наталія Томенко.

Водночас ромська активістка та президентка об'єднання ромських жінок «Голос Ромні» Анжеліка Бєлова зазначає, що криза — це не лише нові проблеми, а й нові можливості. 

«За період великої війни ми розбудували команду і регіональне представництво нашої організації. Зараз у нас чотири регіональних представництва, команда з майже 50 людей — у Запоріжжі, Харкові, Кривому Розі і Ужгороді. Дуже багато гуманітарних донорів прийшли в Україну, в яких оцінка відповідності, «due diligence» непроста. Але саме це і дає такий шалений ріст організації. Якщо ти хочеш отримати доступ до цих можливостей, ти мусиш розвиватися», — сказала активістка. 

Серед проблем, що поглибились з війною, є банальна бідність. Роми, як найбільш вразлива етнічна група України, відчули її сповна.

«Люди живуть реально за межею бідності. Я думаю, що це дуже серйозна різниця у становищі ромських жінок та інших жінок. Тому що до цього додається економічна неспроможність, низький рівень освіти і дискримінація в усіх сферах їх життя», — підкреслила Анжеліка Бєлова.

На фото: Анжеліка Бєлова

Результатом конференції став Позиційний документ українських ромських громадських організацій. У ньому загальні рекомендації щодо політики, яка стосується ромів, органам державної влади та міжнародній спільноті.

Зокрема, наголошують на тому, що Ромська стратегія до 2030 року, прийнята Україною, має бути переглянута, оновлена, адаптована до умов війни і має відповідати вимогам законодавства ЄС. Як наголошує Володимир Яковенко, заходи, що проводить держава, мають здебільшого лише точковий характер, а без системного підходу неможливо вирішити системні проблеми. 

«Коли ми говоримо про дотримання прав ромів і про вирішення проблем, з якими стикаються роми у повсякденному житті — ми говоримо про проблеми українського суспільства в цілому й про проблеми інших етнічних, релігійних, сексуальних меншин, які проживають на території України, які є громадянами України. Запропоновані рекомендації не є вичерпними, але якщо хоча б частина з цих рекомендацій буде взята до уваги, це не лише прискорить процес вступу України до ЄС. Україна може стати взірцем для всього світу і тим же самим стати опозицією до тієї пропаганди, яка несеться зі сторони росії, про те, що тут утискають різні етнічні групи»,— сказав Володимир Яковенко.  

Повну версію аудіоверсію слухайте в розділі «Подкасти»