На часі: Як Європа стежить за дотриманням прав ромів в Україні?
Адвокація
У Києві представники громадських організацій, державної влади України, ЄС та ООН зібрались, щоб обговорити права і проблеми ромської спільноти в Україні. Чому це важливо і чому від цього залежить наше майбутнє — слухайте у подкасті «Ай ту Жянес».
У конференції «Відновлення України та перспективи громадянського суспільства українських ромів» взяли участь представники ЄС, ООН, державних інституцій, громадських організацій та міжнародні партнери.
Організатори конференції — Молодіжна агенція з адвокації ромської культури «АРКА» у співпраці з Держслужбою України з питань етнополітики та свободи совісті і Центральною радою німецьких сінті та ромів. Захід відбувся за підтримки Представництва ЄС в Україні та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
«Цьогорічна конференція була присвячена реконструкції України. Ми вважаємо, що реконструкція України — це не є лише фізична відбудова інфраструктури в державі, але й реконструкція всього суспільства. Суспільство має позбутися тих тягарів і проблем, які були у нас довоєнний період», — пояснив Володимир Яковенко, виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА».
Відкрила конференцію Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона наголосила, що ставлення до меншин є важливим показником готовності України до вступу в ЄС.
«Пані Катерина Матернова й інші закордонні гості говорили про те, що немає ідеальної країни. Антициганізм, прояви певної дискримінації щодо ромської спільноти спостерігаються й в інших європейських країнах. Але ми можемо говорити про рівень цієї дискримінації. Україна в певній мірі зробила крок вперед і визнає, що роми є однією з найбільш вразливих верств населення. Але подекуди саме антициганізм не визнається державою. Тому ми прагнемо того, щоб держава дослухалася до наших рекомендацій, дослухалася до рекомендацій ромського громадянського суспільства. Ми не говоримо про привілейоване положення ромської спільноти, ми говоримо лише про рівність», — додав Володимир Яковенко.
На панельних дискусіях конференції обговорювали проблеми та виклики у ромській громаді: гуманітарні, житлові питання, зайнятість та освіту, роль ромів у сучасній Україні та післявоєнній відбудові, боротьбу з антициганізмом та підтримку держави у цих процесах. Як зазначалось, згідно з нещодавніми дослідженнями, опублікованими SeeD, USAID та ПРООН, 35% населення України незадовільно ставляться до присутності ромів у їхній громаді.
Повну версію подкасту слухайте в доданому аудіофайлі
Слухайте також:
- «Кримські роми ідентифікували себе, як кримські татари. І ми ніколи не казали їм, що вони — інші»
- «Для України до 2014-го кримські татари, їхня історія, культура – це була «terra incognita»
- «Найбільша маленька перемога — коли людина отримує те, на що вона має право», – Олександр Осіпов
- Пала кода сар тасавенас ле рромен пала лендірі шиб тай пала ситярімос ле беяценґо (ашунен рроманес)
- Заборонена мова: Як утиски ромської мови вплинули на освіту дітей
- Володимир Яковенко: «Вступ України до ЄС залежить й від відношення у нашій державі до ромів»
- Володимир Яковенко: «Роми — невід'ємна частина українського суспільства»
- Голокост – трагедія ромів, яка залишається однією з найменш вивчених сторінок Другої світової війни
- Найбільш забутий геноцид: знищення ромів нацистами