Більше про проєкт «Жянес»
Це медіапроєкт ромської молодіжної організації «АРКА». Це новини ромської спільноти в Україні, інтерв’ю та життєві історії, цікаві факти, покликані руйнувати стереотипи.
Жянес
"Наша історія ніколи не розповідалася нами. Її розказували через призму російських колонізаторів"
Про сприйняття російського колоніалізму західною аудиторією, вплив російської пропаганди в Європі, важливість українського голосу за кордоном; про українську та ромську ідентичність автора, а ще — про те, чому наш голос продовжує бути одним із головних з-поміж інших – у розмові з Максимом Еріставі.
Бути голосом ромів
Як французький письменник П'єр Шопіно працює з темою ромів Європи, оповідаючи історії цих людей
«Українські роми не можуть існувати без України і Україна не може існувати без ромів»
Нещодавно у межах найбільшого розширення свого перекладача Google додав 110 нових мов, зокрема, і ромську. Як роми сприйняли цю новину? Чи допоможе це у питаннях консолідації та солідаризації ромських громад, з огляду на те, що своєї держави роми не мають? Яким нині є стан ромської мови в Україні та у світі? Про це Світлана Мялик запитала в українського етнографа ромського походження, фахівця з культури, історії та мови ромів, громадського активіста Януша Панченка.
Наталі Томенко: «Головним завданням «АРКА» є збереження ромської культурної спадщини
Про захист культурних цінностей в часи війни росії проти України йшлося на нещодавній Міжнародній конференції з питань відбудови України в Берліні. Участь у заході взяли ромські організації, які працюють в Україні та світі і захищають свої права та зберігають свою культурну спадщину. Світлана Мялик поспілкувалась з Наталі Томенко, заступницею директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА», яка брала участь у конференції в Берліні.
Як роми долучаються до процесів оборони і відновлення України та відстоюють свої права
Ромська спільнота зазнавала утисків чи не в усіх країнах. Це другий після євреїв етнос, який був масово знищений нацистами. Проте після Другої світової ситуація змінилася на краще у низці європейських держав. А що в Україні? Про те, як роми долучаються до захисту і відновлення України, а також про гострі питання інтеграції ромів та зміни суспільного ставлення до меншини, говоримо з директором Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимиром Яковенком.
Роми, що одягнули піксель. Історії з фронту
Віктор, Микола та Олексій — представники ромських спільнот України. Кожен із них носить у собі заховану історію болю та втрат. Але також витримки, власної перемоги та віри. Усі троє — різні й не схожі один на одного. Проте є те, що об'єднує цих ромських чоловіків: любов до своєї країни. Та готовність добровільно змінити цивільний одяг на військову форму.
«Щоб було не страшно бути ромом»: як активізм допомагає руйнувати стигму та упередження
Ви можете і не здогадуватися, наскільки сильно колонізація торкнулася вашого життя. Але цей вплив – глибокий, багаторічний, руйнівний
Світ має чути голоси етнічних груп. Історія кожного – важлива. Інтерв'ю з Ельмірою Какабаєвою
У Берліні відбувся воркшоп «Як деколонізувати та зберегти пам’ять». Знаннями та новими методами роботи ділилася журналістка, соціальна антропологиня, співзасновниця та редакторка літературного проєкту Qantar.Jazylu Ельміра Какабаєва. Тож чи може одна людина вплинути на процеси деколонізму?
Натан Маркман: “Мистецтво — єдиний спосіб, завдяки якому я можу говорити про важливе”
Український художник ромського походження міркує про те, яким є мистецтво. Та роми у ньому. Ідентичність як особистий прояв у мистецтві У нього змішане коріння: ромське та єврейське. Він народився та мешкає у Києві. Розмовляє українською. І називає себе українськими митцем.
Анастасія Тамбовцева: я хотіла не просто вивчати мову, а робити щось соціально корисне
Анастасія Тамбовцева — етнічна українка, яка вже декілька років веде тематичний блог, присвячений ромській мові. Ще напочатку свого шляху вона не могла уявити, що випадкова цікавість переросте в постійну діяльність, міцно пов’язавши її з ромським громадським рухом. Нині Анастасія перебуває в Румунії і продовжує свою працю звідти, вона вивчає та викладає ромську, створює навчальні методички та розвиває блог. Про неочікуваний вибір, реакцію оточення та плани на майбутнє — в матеріалі “Жянес”.
Також в цьому розділі:
- Життя в окупації: як ромський активіст декілька місяців прожив в окупованій Каховці
- “Я стояла в центрі, а кожен з них давав мені троянду” Історії ромів-вчителів, які втілили мрію
- Випадки дискримінації ромів в Україні є, але це не інституційний расизм — Юліан Кондур
- Вони зламали стереотипи: історії ромів-медиків, які втілили мрію