Більше про проєкт «Жянес»
Це медіапроєкт ромської молодіжної організації «АРКА». Це новини ромської спільноти в Україні, інтерв’ю та життєві історії, цікаві факти, покликані руйнувати стереотипи.
Жянес
Репортажистка Єва Райська: «Через звичайні людські історії я хотіла показати глибші процеси».
Єва Райська - журналістка, письменниця, проромська активістка. В інтерв’ю для «Жянес» розповіла про свою книгу «Бахтало. Історії українських ромів».
Новий центр підтримки ромів у Сумах: хто отримає шанс на освіту
Цього року у Сумах відкрили Ромський освітній центр, який має на меті допомагати ромам у соціалізації та адаптації. Проєкт був підтриманий німецьким фондом «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ) та спрямований на підготовку дітей дошкільного віку для вступу до школи, надолуження освітніх втрат як у дітей шкільного віку, так і у старшого покоління. Голова громадської організації «Ромський жіночий конгрес “Мануша”» Ольга Михайленко в інтерв'ю для «Жянес» розповіла про виклики, перші результати роботи та подальші плани щодо розширення Ромського освітнього центру.
Письменниця Тімея Шрек: «Життя так склалося, що повертаюся до коренів».
Тімея Шрек – письменниця із Закарпаття, викладачка Берегівської гімназії «Опре Рома», в інтерв’ю для «Жянес» розповіла про свою збірку новел «Мертва земля». Зокрема, про історію створення книги та конкретні історії дітей, які лягли в основу, а також – подальші творчі плани.
Танцівниця Вікторія Чорна: «Саме ромський танок допомагає людям просто вижити»
Вікторія Чорна – солістка ромського ансамблю «Бахтале», засновниця ансамблю «Терне рома», володарка Кубка світу із ромських танців в інтерв’ю для «Жянес» розповіла про участь та значення ромського танцю на міжнародній сцені, про баланс між автентичністю та творчим оновленням традиції і упереджене ставлення щодо ромської культури.
Громадські активісти і дослідники — про ромську мову, перспективи розвитку та загрози
З нагоди Міжнародного дня ромської мови, який відзначається 5 листопада, ми поспілкувались з науковцями та мовознавцями аби дізнатись про реальне становище ромської мови та перспективи її збереження і розвитку. Про культурну ідентичність ромів, мовну політику держави та якими є загрози зникнення ромської мови — говоримо з ромським активістом, медіатором та перекладачем Володимиром Щербаковим.
Лінгвіст Михайло Ослон: «За свої мови носіям зазвичай доводиться боротися самотужки».
Михайло Ослон – лінгвіст, дослідник, фахівець у галузі циганської мови та балто-слов’янської акцентології. Габілітований доктор, співробітник Інституту польської мови ПАН в інтерв’ю для «Жянес» розповів про діалекти ромської мови, які побутують в Україні, про інтеграцію мови та кроки, які є найефективнішими для збереження й розвитку ромської мови в українському суспільстві. Адже ромська мова належить до переліку мов, яким загрожує зникнення в Україні.
Музикант Віллі Пап-молодший: «Американський джаз або ромський джаз...»
Віллі Пап-молодший – громадський діяч, композитор, музикант, заслужений працівник культури України в інтерв’ю для «Жянес» розповів про Пап-джаз-фестиваль (Pap Jazz Fest) та Пап-джаз-квартет (Pap Jazz Quartet). А також про музичні традиції сім’ї Пап, як музика допомагає долати соціальні або етнічні бар’єри, та підтримувати ЗСУ.
Художник Тиберій Йонаш: «У моїх планах відкрити величезний центр у ромській громаді»
Тиберій Йонаш – український художник ромського походження, чия творчість поєднує традицію і сучасність. Він засновник і викладач ромської дитячої художньої школи «РомАрт». В інтерв’ю для «Жянес» митець розповів, як через мистецтво можна боротись із упередженим ставленням до ромів і стереотипами та водночас зберігати власне коріння. Про натхнення, свободу, а також про мистецькі плани на майбутнє – читайте в інтерв'ю.
Психотерапевтка Ольга Голубицька: «Ти є людиною, яка варта уваги».
Традиції — це те, що формує ідентичність спільноти, але водночас може визначати межі, які складно перетнути. У ромській спільноті звичаї мають величезну силу: вони захищають та підтримують, але іноді — можуть стримувати розвиток особистості та формування самооцінки, особливо у жінок. У рамках нещодавнього Тижня ментального здоров’я ми поговорили з психотерапевткою Ольгою Голубицькою про розвиток самосприйняття і те, як культурні норми, роль сім’ї та громади впливають на психологічний стан ромських дівчат і жінок.
Другий шанс на освіту. Або як працюють інтеграційні центри для ромів
«Ідея інтеграційних центрів, що поєднують освітній, культурний і правовий компоненти — це другий шанс на освіту», — зазначає Роман Бігунець, менеджер проєкту NEEKA UKRAINE. В інтерв’ю для «Жянес» він розказав про діяльність інтеграційних центрів для ромів на Закарпатті, роботу швейних цехів та правову допомогу особам, які не мають паспорта громадянина України і свідоцтва про народження.
Також в цьому розділі:
- Ромська активістка Галина Сіладі: «Для мене поезія - спосіб життя»
- Соціолог Микола Гоманюк: «Скажи, хто такі рома – і я скажу, хто ти»
- Шанси на освіту, працевлаштування та гідне життя для ромських жінок
- Медіавплив однієї історії: роми, танк, війна і суспільне сприйняття
- AURA об’єднує: ромська ініціатива з українським корінням у Німеччині
- Вижили і змінились: Юліан Кондур про ромський правозахист й дорослішання суспільства під час війни
- Інший – не означає ворог. Як змінити ставлення до ромської громади?
- Роми в Україні: герої кримінальних хронік чи рівноправні громадяни?
- Дипломат Давід Стулік: «Не має значення з якої етнічної групи людина, якщо вона захищає Україну»
- Ромська художниця Наталі Томенко: «Мистецтво дає можливість по-іншому переосмислювати цей час»