Більше про проєкт «Жянес»
Це медіапроєкт ромської молодіжної організації «АРКА». Це новини ромської спільноти в Україні, інтерв’ю та життєві історії, цікаві факти, покликані руйнувати стереотипи.
Жянес
Шанси на освіту, працевлаштування та гідне життя для ромських жінок
«Коли я виросла і побачила, що щось може змінитися, то зрозуміла, що можу стати людиною, яка буде допомагати іншим», — каже регіональна координаторка ГО «Голос Ромні» Ольга Ковальчук. В інтерв'ю для «Жянес» жінка розповіла про свій шлях активістки, чому ромські жінки, особливо дівчата, не мають гідного та рівного доступу до освіти, які програми щодо посилення економічної спроможності ромських жінок вдалося реалізувати останнім часом в Україні, та які зміни необхідно впровадити у суспільстві для поліпшення цього процесу.
Медіавплив однієї історії: роми, танк, війна і суспільне сприйняття
Пригадуєте історію, що сталася на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли роми вкрали ворожий танк? Наскільки історія правдива, як її сприйняла сама ромська громада і українське суспільство загалом та який медіаефект вона викликала? Ці питання розглянули Микола та Януш у своїй статті «Від поцупленого цвяха до викраденого танка». Матеріал дослідників відзначений в категорії «Спеціальна нагорода від журі» на Міжнародному журналістському конкурсі Journalist Exellent Award 2025 «Ethnical media reporting on Roma».
AURA об’єднує: ромська ініціатива з українським корінням у Німеччині
Національні спільноти завжди були вразливими. А у воєнний час викликів ще більше. Роми — серед них. І навіть рятуючись від війни, вони часто не рятуються від упереджень. У нових країнах — нові виклики: мовний бар’єр, статус біженця, складнощі з житлом, документами, освітою для дітей. І все це — помножене на стереотипи, які кочують з країни в країну. Саме тому виникла потреба у власному голосі. Так з’явилася AURA — громадська організація ромів і українців у Німеччині.
Вижили і змінились: Юліан Кондур про ромський правозахист й дорослішання суспільства під час війни
Юліан Кондур — координатор Ромського жіночого фонду «Чіріклі» та новий президент Правозахисного Ромського Центру в Одесі. Він прийшов на цю посаду не як функціонер, а як частина спільноти, що роками бореться за рівні права та можливості в Україні. У цьому інтерв’ю говоримо про шлях від виживання до впливу, мову ненависті, співпрацю з ЛГБТ-організаціями та про те, як змінюється суспільство, що вчиться бачити — і чути.
Інший – не означає ворог. Як змінити ставлення до ромської громади?
Продовжуємо розмову з Яною Брензей – журналісткою і свідомою громадянкою. Етнічна українка почала працювати з ромами. Яка вона бачить проблематику та її розв’язання? Як проблеми ромської спільноти перегукуються із загальноукраїнськими викликами та чому робота з ромами – це робота для всієї країни? Читайте в другій частині інтерв’ю.
Роми в Україні: герої кримінальних хронік чи рівноправні громадяни?
Проблеми ромської громади не зникають, а лише загострюються. Війна, гуманітарна криза, відсутність доступу до освіти та працевлаштування — всі ці виклики стали ще гострішими. Саме про це говорили на «Національному форумі з реалізації Ромської Стратегії. Цінуючи різноманіття», який об’єднав активістів, політиків і міжнародних партнерів у пошуку шляхів до рівноправного суспільства. Модераторкою панельних дискусій стала журналістка телеканалу СТБ, співавторка проєкту «Палає!» та громадська активістка Яна Брензей. Читайте першу частину розмови.
Дипломат Давід Стулік: «Не має значення з якої етнічної групи людина, якщо вона захищає Україну»
Чехія, як країна Європейського Союзу, має власні особливості та виклики у сфері етнонаціональних відносин. Країна зіткнулися з низкою проблем і викликів, пов'язаних з питаннями міжетнічної гармонії, захисту прав меншин, інтеграції іноземців, а також взаєморозуміння між різними етнічними групами. ро проблематику чеської політики щодо національних меншин Світлана Мялик поговорила з чеським дипломатом, Уповноваженим чеського МЗС з питань Східного партнерства, колишнім речником Представництва ЄС в Україні Давідом Стуліком.
Ромська художниця Наталі Томенко: «Мистецтво дає можливість по-іншому переосмислювати цей час»
Наталія Томенко – дослідниця та експертка з культурної спадщини ромської культури. Захисниця прав людини, лідерка ромського молодіжного руху України, заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» в Україні. Крім правозахисної та менеджерської діяльності, Наталі займається візуальним мистецтвом. Вона ромка за походженням, яка працює в дискурсі українського громадянського суспільства. Про свою дебютну виставку «Українська культурна спадщина», яка нещодавно відбулась у Відні, авторка розповіла «Жянес».
Роза Тапанова: «Завдання наших інституцій — працювати з сенсами»
Роза Тапанова — директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» розповідає про важливість збереження пам'яті в час війни, роботу з державними інституціями та молодою генерацією українців. А також про важливість чути голос національних спільнот України, як один з ключових факторів прагнення до вестернізації українського суспільства.
Чому ми боїмося ромів: коріння стереотипів та як з ними боротися
«Значить він – не справжній ром», – резюмувала моя співрозмовниця, коли я процитувала Володимира Яковенка, мого колегу і директора «АРКА» щодо способу життя спільноти, їхніх звичаїв, стосунків у сім'ї. Звідки такі висновки? Бо сказане Володимиром суперечило уявленням жінки про ромів. Та й сам пан Яковенко, на її думку, не відповідав класичному образу «цигана».
Також в цьому розділі:
- «Питання НЕ підтримки нацменшин в принципі стояти не може», – Олександр Осіпов
- Як ромська мова з'явилась у Перекладачі. Або історія ромки, яка працює в Google
- Мелодія рідної мови: як ромські діти пізнають себе через слова
- "Наша історія ніколи не розповідалася нами. Її розказували через призму російських колонізаторів"
- Бути голосом ромів
- «Українські роми не можуть існувати без України і Україна не може існувати без ромів»
- Наталі Томенко: «Головним завданням «АРКА» є збереження ромської культурної спадщини
- Як роми долучаються до процесів оборони і відновлення України та відстоюють свої права
- Роми, що одягнули піксель. Історії з фронту
- «Щоб було не страшно бути ромом»: як активізм допомагає руйнувати стигму та упередження