Відбулася мережева зустріч громадянського суспільства

У межах Третього ромського форуму в Києві відбулась зустріч представників ромських громадських організацій та міжнародних партнерів. Участь у круглому столі взяли понад 15 представників ромських громадських організацій, які обмінялись досвідом роботи, обговорили проблеми та окреслили шляхи партнерства задля відстоювання прав і покращення добробуту ромських громад в Україні та за кордоном. Учасники зустрічі акцентували, зокрема, на питаннях співпраці громадського і державного сектору, а також фінансової підтримки ромських громадських організацій. 

«Перед нами постають виклики щодо фінансування і перспектив діяльності. Команда перебуває у стресі. Для ромських громадських організацій потрібна стала і довгострокова підтримка.  Для нас дуже важливо аби нові донори та партнери надали нам довгострокові проєкти, зокрема, на два чи пʼять років», – зазначила Наталія Томенко, заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА».  

Аби досягати спільних цілей, потрібно обʼєднати зусилля громадського і державного сектору. У цьому переконаний директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко.  

«Проблем багато. Ромські громадські організації знаходять можливості їх вирішення на місцях. Але оскільки фінансування обмежене, то і діяльність має точковий характер. Для досягнення глобальних змін, має бути системний підхід. Це не є проблеми винятково ромського громадянського суспільства. Це проблема українського суспільства загалом», – наголосив Володимир Яковенко.

Досвідом Німеччини щодо співпраці влади з ромським громадським сектором поділився політичний радник Центральної ради німецьких сінті та ромів Стефан Мюллер. За його словами, існує кооперація з ромськими організаціями. 

«Ми намагаємось створювати відповідні структури, які б опікувались цими питаннями. Це підхід, який використовує Німеччина. Ми працюємо з німецьким Парламентом. Йдеться про парламентську комісію щодо питань сінті та ромів.  Треба мати якусь структуру, це  важливий крок для співпраці з владою і розв'язання проблем ромської громади», – сказав Стефан Мюллер.

Також учасникам презентували результати моніторингу права доступу ромської молоді до освіти. У ньому йдеться про ставлення ромської громади до освіти, труднощі та виклики, з якими зіштовхуються діти і батьки в процесі навчання. Ключовий висновок моніторингу: ромські родини розуміють важливість здобуття освіти та не мають упереджень щодо того, хто має навчатися (хлопчики або дівчатка). Проте на ці прагнення впливає низка негативних факторів: матеріальне положення, упередження з боку держави і школи, відсутність досвіду здобуття освіти старшими членами родини, а відтак – батьки не можуть допомогти з домашніми завданнями своїм дітям. 

Також учасникам презентували результати моніторингу права доступу ромської молоді до освіти. У ньому йдеться про ставлення ромської громади до освіти, труднощі та виклики, з якими зіштовхуються діти і батьки в процесі навчання. Ключовий висновок моніторингу: ромські родини розуміють важливість здобуття освіти та не мають упереджень щодо того, хто має навчатися (хлопчики або дівчатка). Проте на ці прагнення впливає низка негативних факторів: матеріальне положення, упередження з боку держави і школи, відсутність досвіду здобуття освіти старшими членами родини, а відтак – батьки не можуть допомогти з домашніми завданнями своїм дітям. 

Ще один важливий документ, який презентували представники «АРКА», – це Position Paper за результатами конференції. Він містить рекомендації для української влади та міжнародних партнерів, які дозволять покращити становище ромів. Зокрема йдеться про адаптацію Ромської стратегії до умов війни, її повну відповідність до рамкової програми ЄС, а також важливість включення ромів до процесів відновлення України.