Права ромів та виклики війни: результати дискусії в Берліні

У Берліні відбувся круглий стіл «Ромська інклюзія у фокусі: зміцнення партнерства між Україною та Німеччиною», організований Молодіжною агенцією з адвокації ромської культури «АРКА» та Центральною радою німецьких сінті та ромів у співпраці з Товариством народів під загрозою, Українським ромським адвокаційним альянсом (AURA) та Євангелічною академією в Берліні. Подія відбулася за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Українського жіночого фонду.

У заході взяли участь політики, представники державних інституцій та громадянського суспільства з України та Німеччини. Основною темою дискусії стали права та потреби ромів в Україні, а також становище ромів-біженців з України в Німеччині. Учасники обговорили питання рівної участі, боротьби з антициганізмом, доступу до соціальних і гуманітарних програм, а також необхідність розвитку сталих міжнародних партнерств.

Роми як активна частина європейського суспільства

Круглий стіл відкрив член дорадчої ради Українського ромського адвокаційного альянсу (AURA), колишній державний міністр Федеративної Республіки Німеччина у справах Європи Міхаель Рот. У своєму виступі він наголосив, що роми є однією з найбільших національних меншин у Європі та мають сприйматися насамперед як громадяни країн, у яких проживають.

«Ми говоримо про людей, які багато роблять для суспільства. Нам потрібен наратив належного сприйняття ромів. Боротьба за права ромів триває і приносить результати. Підтримка громадянського суспільства в Україні, зокрема його ромської складової, є надзвичайно важливою», — зазначив Міхаель Рот.

Ромські біженці в Німеччині: виклики та пріоритети

Керівниця берлінського офісу правозахисної організації «Товариство народів, що перебувають під загрозою» Сара Райнке звернула увагу на масштаби міграції з України. За її словами, сьогодні в Німеччині перебуває близько 1,2 мільйона українських біженців, з яких приблизно 100 тисяч — роми.

Серед ключових завдань вона назвала необхідність системної документації ситуації ромських біженців, інформаційної роботи, захисту прав і боротьби зі стереотипами. Окремий акцент Сара Райнке зробила на доступі ромів до системи охорони здоров’я та потребі його поліпшення.

Виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко підкреслив, що ставлення держави до ромів є важливим показником якості демократії. За його словами, символічно, що обговорення ромської інклюзії відбувається в Берліні саме в той час, коли тривають міжнародні переговори щодо пошуку шляхів до миру в Україні.

«Питання відновлення України, демократії та прав людини мають обговорюватися вже зараз, а не відкладатися на післявоєнний період», — наголосив він.

Володимир Яковенко також звернув увагу на складне становище ромської спільноти в Україні: масове переміщення, втрату джерел доходу, обмежений доступ до житла, медицини, освіти та соціальних послуг. Він також зазначив, що значна кількість ромів з України нині перебуває в Німеччині та інших країнах ЄС, де стикається з іншими, але інституційно визнаними викликами.

Серед ключових рекомендацій, озвучених під час круглого столу:

• інтеграція ромської інклюзії як окремого пріоритету у процес післявоєнної відбудови України;
• сталість політик у сфері прав національних меншин незалежно від виборчих циклів;
• системне навчання державних службовців з питань антициганізму;
• реальна участь ромських організацій у формуванні політик;
• посилення ролі міжнародних партнерів, зокрема Німеччини, у підтримці інституційної спроможності ромських організацій в Україні.

Державна політика та Ромська стратегія – 2030

Заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лосовський, який долучився до заходу онлайн, наголосив, що роми є невід’ємною частиною українського суспільства. Він нагадав про Ромську стратегію – 2030, що передбачає запобігання дискримінації, інтеграцію ромів та збереження їхньої культури.

«В Україні проживає 130 національних меншин, і всі вони потерпають від повномасштабної війни. Завдання нашої служби — створювати нормативно-правову базу та стратегічні документи, які забезпечують захист їхніх прав», — зазначив пан Лосовський.

Роль самоорганізації та медіації

Під час дискусії громадський діяч, правозахисник і пастор ромських громад Микола Бурлуцький представив пропозиції щодо посилення підтримки ромських біженців у Німеччині. Серед них — створення інституції ромських медіаторів, які могли б стати містком між ромськими громадами та органами влади.

Він також наголосив на проблемі мовного бар'єра та важливості формування самоорганізованих ромських громад, які здатні ефективніше взаємодіяти з державними інституціями та брати участь у програмах інтеграції.

Співголова Українського ромського адвокаційного альянсу (AURA) Януш Панченко звернув увагу на участь ромів у захисті України. За його словами, досвід війни частково знизив рівень антициганізму, зокрема в армійському середовищі, однак після повернення з фронту роми знову стикаються з системними проблемами.

«Йдеться не лише про повагу до ромів, а про країну, яку ми хочемо відбудувати. Ставлення до ромів є показником толерантності суспільства», — підкреслив він.

Після завершення круглого столу відбулося представлення новоствореної організації — Українського ромського адвокаційного альянсу (AURA). Організація зосереджуватиметься на боротьбі з антициганізмом та розширенні прав і рівних можливостей для ромів в Україні та серед ромів-біженців з України. Співголовами AURA є Наталія Томенко та Януш Панченко.

Молодіжна агенція з адвокації ромської культури «АРКА» дякує всім партнерам та учасникам заходу за змістовну дискусію та готовність до довгострокової співпраці. Окрема подяка Центральній раді німецьких сінті та ромів, Товариству народів під загрозою, Українському ромському адвокаційному альянсу (AURA), Євангелічній академії в Берліні, Федеральному міністерству закордонних справ Німеччини та Українському жіночому фонду за підтримку та внесок у проведення події.

Фото: RONI LUGASSI