Юліан Кондур: «Приклади ефективного лідерства в громадах — це ключ до великих змін»
Суспільство
Про ідейність мами і її віру в громадські організації, про місце жінки в традиційній ромській родині та про те, чим вигідні роми для економіки України, — для «Ай ту Жянес. А ти знаєш?» розповідає координатор міжнародної благодійної організації Ромський жіночий фонд «Чіріклі» Юліан Кондур.
Член великої родини відомих ромських активістів і правозахисників Юліан Кондур продовжує розповідати про сімейну справу, життя та діяльність своїх братів та сестер — Земфіри, Володимира, Федора, Ліни й Капітоліни.
Першу частину подкасту слухайте тут.
За словами Юліана, поштовх до створення Фонду «Чіріклі» (означає «пташка» у перекладі з ромської) в 1994-му дала матір — Юлія Кондур, а також сестра Земфіра, яка до неї дослухалася. Початком роботи фонду була діяльність його засновниць у Жіночій Раді при Ромській Асоціації в місті Ізмаїлі, яка опікувалася питаннями соціального захисту етнічних ромів у регіоні.
«Наша мама думала наперед, більше, ніж всі інші. Це була її ідея — створити громадську жіночу організацію, працювати з міжнародними партнерами. Батько був людиною системи: бачив можливості наявні, не сильно любив ризикувати. Мама ж — людина, яка мислила поза межами наявного, знала, що можна знайти ще можливості».
«Чіріклі» стала першою українською організацією, яка порушила питання прав ромських жінок в Україні на національному та міжнародному рівнях.
«Ромські жінки були голосом в громаді, вони могли розповісти про наявні проблеми. В традиційних родинах часто жінка робить набагато більше: і працює вдома, і гроші заробляє, і за дітьми дивиться. А чоловік може контролювати це. В цьому ж і полягає консерватизм. Вони [мама і сестра, — ред.] бачили цю структуру всередині нашої громади і намагались дати більше можливостей дівчатам», — розповів Юліан Кондур.
Співрозмовник також наголосив, що ромські жінки і ромська спільнота загалом — дуже перспективне населення для розвитку економіки України. Зокрема й тому, що серед них багато дітей та молоді.
«Я думаю, якщо буде більше освічених людей в нашій спільноті, то буде змінюватись не лише ставлення один до одного, але й сприйняття нас у наших суспільствах», — розповідає координатор міжнародної благодійної організації Ромський жіночий фонд «Чіріклі» Юліан Конудр.
Слухайте повну розповідь у доданому аудіофайлі.
Слухайте також:
- Юліан Кондур: Наш батько казав: «Треба розуміти, що ти робиш і бути професіоналом у своїй справі»
- «Кримські роми ідентифікували себе, як кримські татари. І ми ніколи не казали їм, що вони — інші»
- «Для України до 2014-го кримські татари, їхня історія, культура – це була «terra incognita»
- «Найбільша маленька перемога — коли людина отримує те, на що вона має право», – Олександр Осіпов
- Пала кода сар тасавенас ле рромен пала лендірі шиб тай пала ситярімос ле беяценґо (ашунен рроманес)
- Заборонена мова: Як утиски ромської мови вплинули на освіту дітей
- На часі: Як Європа стежить за дотриманням прав ромів в Україні?
- Володимир Яковенко: «Вступ України до ЄС залежить й від відношення у нашій державі до ромів»
- Володимир Яковенко: «Роми — невід'ємна частина українського суспільства»
- Голокост – трагедія ромів, яка залишається однією з найменш вивчених сторінок Другої світової війни