Володимир Яковенко: «Вступ України до ЄС залежить й від відношення у нашій державі до ромів»
Адвокація
Виконавчий директор молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко у розмові з журналістом Олександром Подобрієм нагадав, що ухвалення та виконання рамкового законодавства щодо прав меншин — це одна з умов для вступу України до ЄС.
«Європейський Союз доволі серйозно відноситься до підтримки нацменшин. В тому числі вони виокремлюють ромську меншину, як одну із найвразливіших і як одну з таких, що може асимілюватися (…) Тому робота щодо вступу України до ЄС залежить й від відношення нашої держави до ромів», — зауважив пан Яковенко.
Першу частину подкасту слухайте тут.
Він зазначив, що Україна вже має досвід розробки відповідного законодавства в минулому. Зокрема, в рамках вимог щодо отримання безвізового режиму в 2013-му році була прийнята Ромська стратегія (Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, — ред.). «Але як вона вже реалізовувалася — це вже інше питання, тому що деякі документи у нас сприймаються як чиста формальність і, по суті, не виконуються», — сказав Яковенко.
Пан Яковенко також наголосив, що для боротьби зі стереотипним ставленням до ромської спільноти Україна має проводити відповідну державну політику:
«Коли народжується дитина, вона не має жодних стереотипів, що оця людина — хороша, а оця — погана. Діти сприймають усіх людей добре. А вже від того, яку інформацію закладають їм в сім’ї, у дитячому садочку, яку інформацію вони чують із мас-медіа — так вони потім це все й сприймають, і вже внесуть у дорослому віці. Це стосується не лише ромів, це стосується всього. Якщо ми хочемо, щоб у нашій державі було чисто, ми повинні дітей привчати кидати сміття у смітник, а не на узбіччя. Якщо хочемо шанобливого ставлення до людей похилого віку — потрібно привчати до цього змалечку. Якщо хочемо нормального ставлення до представників ромської спільноти чи до представників інших етнічних, релігійних меншин — ми теж маємо привчати до цього дітей… Держава має розуміти, якого громадянина ми хочемо бачити у майбутньому».
Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі.
Слухайте також:
- Юліан Кондур: «Приклади ефективного лідерства в громадах — це ключ до великих змін»
- Юліан Кондур: Наш батько казав: «Треба розуміти, що ти робиш і бути професіоналом у своїй справі»
- «Кримські роми ідентифікували себе, як кримські татари. І ми ніколи не казали їм, що вони — інші»
- «Для України до 2014-го кримські татари, їхня історія, культура – це була «terra incognita»
- «Найбільша маленька перемога — коли людина отримує те, на що вона має право», – Олександр Осіпов
- Пала кода сар тасавенас ле рромен пала лендірі шиб тай пала ситярімос ле беяценґо (ашунен рроманес)
- Заборонена мова: Як утиски ромської мови вплинули на освіту дітей
- На часі: Як Європа стежить за дотриманням прав ромів в Україні?
- Володимир Яковенко: «Роми — невід'ємна частина українського суспільства»
- Голокост – трагедія ромів, яка залишається однією з найменш вивчених сторінок Другої світової війни