«Я скінхед, дай геолокацію»: як соцмережі поширюють ненависть до ромів

Весь світ в один клік. Соцмережі зменшили відстань між Києвом і Берліном, Житомиром і Любляною. Та навіть Австралія не така вже далека. Спілкування з друзями, екзотичні краєвиди, цікаві факти й розмаїта культура. Усе це поєднуйся з уїдливим коментарями. 

Соцмережі дають цілковиту свободу дій. І прикриваючись «особистою думкою», люди продукують ненависть, дискримінацію, стереотипи, мову ворожнечі (список можна продовжити, щоправда, все буде зі знаком «мінус»). 

Переконана, ви бачили ці коментарі, які критикують зовнішність, фігуру, переконання будь-якої людини. При цьому не можна сформувати чіткий перелік критеріїв, за якими піддають цькуванню.      

І цей мобінг набуває катастрофічних масштабів, коли йдеться про певну етнічну групу чи націю. Коментатори узагальнюють, вішають ярлики, спираючись на стереотипи. Що, своєю чергою, закладає фундамент для ненависті та цькування в реальному житті. 

Це підтверджують дослідження Європейського центру з прав ромів (ЄЦПР). Фахівці висвітлили зв'язок між мовою ненависті в Інтернеті, спрямованою проти ромів, і реальним насильством у різних країнах протягом кількох років. Особливо це помітно, коли це перетинається з ультраправими рухами та політиками. Зростання кількості антиромських висловлювань підбадьорює інших людей і надає їм впевненості як щодо використання таких висловлювань і самим, так і щодо агресивних дій в реальності. 

Одразу уточнюємо. Мова ворожнечі не має нічого спільного зі свободою слова. Якою подекуди прикривають дискримінаційні висловлювання. Свобода слова – це «я не люблю ромів», «мені не подобаються роми», «у моєму житті були неприємні ситуації». А узагальнення, підкріплене агресивною лексикою чи закликами до фізичного впливу – не мають нічого спільного зі свободою слова. 

Дослідники з ЄЦПР виявили, що найчастіше мова ворожнечі зустрічається в таких джерелах: 

1) сторінки ультраправих груп у соціальних мережах;

2) нейтральні розважальні платформи;

3) "нейтральні" платформи з інфільтрованими правими та ксенофобськими підписниками. Ці типи платформ і груп зображують нейтралітет, але насправді вони поширюють ненависть до меншин в Україні, зокрема до ромів.

Зауважимо, дослідники вивчали соціальні мережі до початку повномасштабного вторгнення. Утім після лютого 2022-го маємо випадки цькування та фізичної агресії щодо ромів. 

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості у звіті за 2017 рік зазначала, що роми представлені як найчастіші об’єкти расистського насильства з боку недержавних і державних суб'єктів: «...продовжують надходити повідомлення про расистське насильство, а також про неспроможність поліції втрутитися, щоб зупинити расистські або гомофобні напади». 

ЄКРН наводить два напади натовпу в 2014 році та погром у 2016 році в селі  Лощинівка, в якому взяли участь понад 300 осіб. У 2018 році відбулося щонайменше сім нападів на ромські громади. У 2018 та 2019 роках у Львові та Береговому в результаті таких погромів двоє ромів були вбиті.

Багато з погромів були скоєні ультраправими воєнізованими формуваннями та державними службами безпеки.

Насильство офлайн під час цих погромів йшло пліч-о-пліч із сильною присутністю в соціальних мережах з боку ультраправих груп, зокрема, неонацистської групи, раніше відомої як С14 (зараз відома як «Фундація майбутнього», попередня назва якої була відсиланням до відомого гасла білого супрематизму). 

Багато нападів були постановочними і, як правило, транслювалися в прямому ефірі в соціальних мережах. Заздалегідь були опубліковані попередження у Facebook та ультимативні вимоги покинути територію або зіткнутися з наслідками.

І це сприяло поширенню мови ворожнечі проти ромів в українських соціальних мережах. Самі напади були мілітаризованими та театралізованими, з масками на обличчях та музичним супроводом, доданим до відеозаписів інцидентів. Після завершення нападу підписникам надсилалися повідомлення про те, що район «очищено» від ромів.

Повертаючись до вивчення соцмереж. Дослідники з ЄЦПР зафіксували, що на YouTube можна легко знайти приклади антиромської мови ненависті з використанням слова «цигани». З іншого боку, негативний контент про ромів було досить складно знайти у Facebook за допомогою пошуку за ключовими словами, за винятком сторінок ультраправих груп. 

Контент, що містить мову ворожнечі, часто не видалявся з Facebook через те, що був закодований. Тобто автори  деякі літери в словах замінювали на символи, такі як: @ $ *. Наприклад, "Cig@ny". Це зменшує ймовірність того, що Facebook видалить контент. Члени ультраправих груп також використовують більш ухильну мову; вони не пишуть прямо «давайте вбивати ромів», а замість цього використовують фрази на кшталт «#Ітлер знав, що з ними робити». 

Telegram здебільшого використовується для закритих групових повідомлень, а тому він популярний серед ультраправих груп. Однак, є також кілька відкритих Telegram-каналів, де серед іншого поширюється і мова ворожнечі. Але разом з цим серед переліку причин для скарг немає «мова ворожнечі». Для того, аби надіслати скаргу, дослідники використовували опцію «інше».     

Легко знайти безліч антиромських коментарів під відео на YouTube, але після скарги на їхній зміст ці коментарі, як правило, не видалялися.

Після скарги на некоректний вміст відео в TikTok зазвичай надходить відповідь: «Дякуємо за ваше повідомлення, відтепер ви не побачите відео з подібним змістом». Тобто матеріал приховується саме від користувача, який поскаржився, а не видаляється чи блокується для всіх юзерів додатка. 

Дослідники також помітили, що при скаргах на контент рейтинг відео в TikTok падає, зменшується кількість переглядів. Крім того, якщо повідомляється про три відео з одного і того ж акаунта, то акаунт автоматично стає заблокованим на певний час.

Зокрема дослідники виявили такі приклади, які представляють наратив, що пропагує насильство щодо ромів:

«Адольф затри дня справился До сих пор нету таких Все просто» 

«Був колись такий дядько Доброслав. Так він їх просто почав відстрілювати. Зникли з області вмить! І ще довго потім не поверталися» 

«Поліція схоже в долі від крадіжок циганви…» (збережена орфографія та пунктуація авторів) 

В одному з Телеграм-каналів підписники публікують фотографії ромів, а також мапи місць, позначених як «небезпечні». Це можуть бути світлини ромів, які просять милостиню на вулиці з описом на кшталт «будьте обережні на станції метро... там є група». Під такими постами містяться коментарі щодо етнічної приналежності групи (роми), які зазвичай супроводжуються мовою ворожнечі щодо всієї ромської громади. Такі випадки набули систематичного характеру. 

Сукупний вплив цієї невпинної мови ворожнечі в Інтернеті полягає у подальшій нормалізації антициганських настроїв у суспільстві.

Зі свого боку, соціальні мережі закликали дотримуватися зобов'язань, які вони публічно взяли на себе, але здебільшого не виконують, особливо коли йдеться про оперативне видалення ненависницького контенту та дезінформації, спрямованої проти ромських громад.

Сьогодні роми в лавах ЗСУ виборюють свободу і незалежність України. Вони працюють над відбудовою звільнених територій. Лікують, надають правову допомогу. Ми маємо залишити в минулому погляди та ставлення, нав’язані імперіями, нашими колонізаторами.  

Соціальні мережі – це безмежна свобода, спосіб самовиразитися. Але слід пам’ятати: ваші права закінчуються там, де вони порушують права інших. 

За матеріалами дослідження  Європейського центру з прав ромів