“Увімкнути-вимкнути”: як образ на телебаченні шкодить ромській громаді?

Протягом багатьох років ромська громада в Україні стикалася з численними проблемами, серед яких дискримінація та маргіналізація. Одним із способів впливу на суспільні настрої є засоби масової інформації, вони так чи інакше створюють, підтримують чи руйнують стереотипи. Попри те, що роми є однією з найбільших етнічних меншин в Україні (за деякими даними чисельність сягає від 200-400 тисяч осіб), вони залишаються недостатньо представленими на телебаченні та часто зображуються в стереотипному світлі. У телевізійних шоу та розважальних програмах з’являються періодичні згадки про ромів, деінде представники спільноти навіть стають головними героями.

Журналісти “Жянес” промоніторили програми, які виходили в ефір загальнонаціональних каналів протягом останніх років та помітили певну закономірність у репрезентації спільноти.

Що таке гейтспіч і яке його місце на телебаченні?

Гейтспіч (або мова ворожнечі) — це використання агресивних, принизливих висловлювань щодо конкретної групи людей за якоюсь ознакою. Часто мова ворожнечі спрямована на жінок, представників та представниць ЛГБТ+ ком’юніті та нацменшин, які проживають на території України, зокрема ромів.

“Коли ми кажемо про “гейтспіч”, то маємо на увазі слова, або знецінюванні висловлювання, що можуть бути образливими для людей, які дотичні до певних груп суспільства. Наприклад, жінок, представників та представниць ромської нацменшини. Гейтспіч був поширений на українському телебаченні, особливо в розмовних ефірах, коли приходять гості, які висловлюють свої думки й позиції”, — пояснила “Жянес” аналітикиня Центру досліджень ГО «Детектор медіа» Ольга Білоусенко.

Важливим етапом у боротьбі з гейтспічем є інформаційна кампанія, яка пояснює, що таке мова ворожнечі, чому певні висловлювання вважаються образливими і для кого. За словами аналітикині впродовж останніх років ситуація покращується, завдяки громадянському суспільству, яке реагує на подібні речі, а винуватцям “прилітає” від глядачів за образливі висловлювання. Боротьба з мовою ворожнечі у публічному просторі є тривалою, але дієвою.

“Передусім необхідно робити кейси видимими і напрацьовувати громадянський інститут впливу. Треба надавати розголосу,  засуджувати і головне пояснювати, використовуючи компетентні коментарі, обґрунтовано, по пунктах чому це не є нормою, кого це потенційно принижує, як впливає на суспільство і чим може загрожувати. А це багато чим насправді може загрожувати, наприклад поширенням стереотипних уявлень про промів. Я живу на Закарпатті і була там на початку війни. Бачила, як туди приїжджали роми-переселенці та їм відмовлялись допомагати, через ромську національність. Їх селили в сегреговані притулки. Тобто, ми бачимо як це працює і чому погіршує ситуацію”, - аналітикиня Центру досліджень ГО «Детектор медіа» Ольга Білоусенко.

Що не так у шоу?

Телешоу, в яких висвітлюється ромська кухня, не часто побачиш на телебаченні. У кулінарному реаліті-шоу “Майстер Шеф” приготуванню національних страв приділили особливу увагу. У 12 випуску “Майстер шеф. Битва Сезонів” було завдання “Приготувати страви для циганського весілля”. Сам конкурс викликав чимало емоцій у кулінарів. Паралельно з інтерв’юванням учасників транслюються зображення, які відверто стереотипізують ромів та їхній зовнішній вигляд. Далі цитата: “Цигани - це дорого-багато. Барони, у них рубашки з великими комірами, золоті ланцюжки, всі пальці в перстнях, великі бороди та назад зачесане волосся”.

Вживання етноніму “цигани” вважається образливим через негативно забарвлене значення, саме тому представники та представниці спільноти затвердили цю самоназву офіційно під час відповідного Конгресу в Лондоні. Фоторяд, який транслювався підкреслює стереотипи про зовнішній вигляд. Сучасні роми здебільшого асимільовані, а такого поняття як “барон” майже не зустрінеш. Цікаво, що в конкурсі треба було приготувати й страви нордичної кухні, але світлин скандинавів ми не побачили .

Загалом від самих учасників та суддів не лунає якогось негативу та свідомої дискримінації ромів.  Хоча під час перегляду може виникнути відчуття меншовартості ромської кухні на фоні інших ресторанних страв.

“Безвідповідальне батьківство”

В студію програми “Один за всіх” запросили багатодітну родину з 10 дітьми. Більша частина сімейства не має документів та житла, а діти не ходять до школи. У перші хвилини соцробітник, який займається цією справою розповів, що це саме ромська родина, далі цитата: “Практично всі люди ромської національності… рідко в них є документи”.

Такі висловлювання не є правдивими, вони поширюють стереотипи та узагальнюють, що може образити інших представників та представниць ромської спільноти.

Протягом години в студії відбувається детальний розбір ситуації за присутності головної героїні. Глядачі дізнаються, що колись родину спіткала дискримінація з боку мешканців селищ, які не хотіли жити поряд із ромами. Сімейство втратило дах над головою і багато років провели просто неба, поки на них не звернула увагу спільнота та соцслужби. В програмі розкривається проблема паспортизації людей, які не мають свідоцтва про народження, дискримінації ромів та низький рівень освіти.

“Такі традиції”

Популярне українське ток-шоу “Хата на тата” часто висвітлює “надбання” патріархального суспільства в українських родинах. Героями передачі стають татусі, які перекладають всю побутову відповідальність на своїх жінок, знецінюючи їхню працю.

Один з випусків 10 сезону був присвячений ромській родині Ісаєнків. Тато - музикант, який весь свій час приділяє творчості. Мати при цьому тяжко працює вдома та допомагає з сімейним бізнесом. Ситуація виправдовується ромськими традиціями і у глядачів створюється враження, що це є нормою, а не виключенням з правил. Сексистські меседжі про “жінка повинна вести побут”, “бути покірною”, “так прийнято” декілька разів лунають від головного героя та його дружини. 

Скриншот випуску “Хата на тата” на офіційному каналі в YouTube

У коментарях чимало позитивних відгуків, адже часто в суспільстві є стереотипи про бідність та аморальний спосіб життя спільноти, далі цитати: “Є й нормальні ромські родини”, “Виявляється не всі крадуть”, “Такі приємні люди”. Можна припустити, що позитивне сприйняття глядачами свідчить про максимальне незнання загальної ситуації у житті ромів і навіть матеріал, який очевидно демонструє стереотипне уявлення не викликає негативу.

Ймовірно, редактори хотіли наситити програму “колоритом”. Однак, складно не помітити кількість побутових стереотипів, якими переповнені обидві частини шоу:  починається відео зі вставки з кіньми та вогнищем, всередині випуску головний герой краде у сусідки курку і всі постійно називають один одного “циганами”.

“Вкрали дитину”

У випусках популярного гумористичного шоу “Ліга сміху” можна знайти жарти, присвячені доволі чутливим темам. В одному з номерів використовується поширений стереотип, яким часто залякують дітей — “Викрали цигани”. Посеред номеру на сцену виходить імпровізований табір з жінками в широких спідницях, які віддалено нагадують театральний ромський костюм. Наприкінці пісні головний герой - ром, викрадає одного з ведучих, після табір зникає зі сцени. Далі гумористи жартують “-Що трапилось? - Цигани викрали дитину. - Дивно, що не мене. -А чому мали тебе? - Бо жеребець. Іго-го”. 

Скриншот випуску “Ліга Сміху” на офіційному каналі в YouTube

Що ми маємо?

Присутність ромів у різноманітних шоу на телебаченні важлива, адже дає можливість суспільству подивитись на тих, хто живе зовсім поруч під іншим кутом, звернути увагу на проблеми та спільні надбання. Люди, які створюють контент мали б докладати більше зусиль аби гейтспічу не було місця на національному телебаченні впродовж двох годин ефіру. Використання стереотипних відео-, фоторядів досі широко поширене, наприклад — коні, вогнище, жінки в яскравих спідницях та з хустками на голові. Над уникненням етнонімів у реаліті-, ток-шоу майже не замислюються, навіть якщо ця інформація дозволяє глядачеві утвердитись в думках, що всі роми не мають документів та не ходять до школи. Основна проблема, яка помітна неозброєнним оком - відсутність достатньої інформації про ромську спільноту. Саме це перетворює позитивну тенденцію та культурну цікавість на невігластво та часте потурання стереотипам.