Українські ромські жінки виступили на 69-й сесії ООН у Нью-Йорку. Що вони сказали світові?

У березні 2025 року українські ромські активістки вперше взяли участь у 69-й сесії Комісії ООН зі становища жінок як скоординована делегація. Вони стали голосом не лише вразливих категорій населення, а й представили нову хвилю жіночого лідерства, що формується всупереч війні та дискримінації.

«Серед ромських жінок — не лише жертви, а й рушії змін», — переконана Наталія Томенко, заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА». Саме з позиції лідерства виступала ромська українська делегація на щорічному форумі в штаб-квартирі ООН — 69-й сесії Комісії ООН зі становища жінок (CSW69), ключовій міжнародній платформі для обговорення викликів і можливостей у сфері ґендерної рівності. 

На фото: делегація представниць українських ромських громадських організацій. Зліва-направо: Ольга Ковальчук - регіональна координаторка ГО «Голос Ромні», Зінаїда Прокопенко - блогерка, представниця БФ «Вітри Змін», Анжеліка Бєлова - президентка ГО «Голос Ромні», Наталія Томенко - заступниця директора ГО «АРКА», Лілія Заєць - виконавча директорка ГО «Голос Ромні»

Комісія зі становища жінок (КСЖ) зібрала представниць держав, урядових структур, феміністичних організацій і жіночих рухів з усього світу. Вперше в історії до міжнародної платформи доєдналася скоординована група ромських жінок з України.

До складу делегації увійшли: президентка громадської організації «Голос Ромні» Анжеліка Бєлова, яка очолила делегацію, виконавча директорка Лілія Заєць, координаторка діяльності регіонального офісу у Кривому Розі Ольга Ковальчук, лідерка ГО «АРКА» Наталія Томенко та представниця Благодійного фонду «Вітри Змін» Зінаїда Прокопенко.

Попри те, що цьогоріч представниці української ромської спільноти приїхали у Нью-Йорк як неофіційне громадське об’єднання ромських організацій, учасниці брали участь у панельних дискусіях, зустрічах із партнерами та сайд-івентах. 

На фото (зліва-направо): Лілія Заєць - виконавча директорка ГО «Голос Ромні», Зінаїда Прокопенко - представниця БФ «Вітри Змін», Анжеліка Бєлова - президентка ГО «Голос Ромні», Наталія Томенко - заступниця директора ГО «АРКА», Ольга Ковальчук - регіональна координаторка ГО «Голос Ромні».

Як наголошує Анжеліка Бєлова, саме активна та системна робота на місцях та відданість правам жінок призвели до того, що українські ромки-лідерки стали частиною міжнародного діалогу.

«Ми багато співпрацювали з UN Women, з Women’s Peace and Humanitarian Fund — це фонд, що є частиною структури ООН-Жінки. Саме в межах цього партнерства стала можливою моя участь у сесії: мене було номіновано на офіційну подію — Youth Interactive Dialogue — у рамках Комісії зі становища жінок в штаб-квартирі ООН», — каже Бєлова.

За її словами, у такому форматі є модераторка, близько 5–6 спікерок, а решта делегатів сидять у залі. Цього року головувала Катерина Левченко — Урядова уповноважена з ґендерної політики. 

Для очільниці ГО «Голос Ромні» це вже другий візит до Нью-Йорка, однак вперше у саме такому форматі.

«Минулого року я поїхала на сесію сама. Це був мій перший досвід, і хоча я вже бувала в США в рамках програми професійного обміну Державного департаменту США (IVLP), тоді було хвилююче — без команди, без офіційної підтримки. Я самостійно організовувала зустрічі з партнерами, зокрема з HIAS, Oxfam, Global Fund for Children… Координації серед українських учасниць майже не було, кожна діяла окремо», — ділиться активістка.

Після повернення з CSW68 Анжеліка Бєлова разом з Наталією Карбовською («Український жіночий фонд»), Катериною Левченко та іншими жінками-лідерками обговорили потребу координації. І цього року вона вже була, українки підтримували одна одну на заходах, разом відвідували події. 

На фото: зустріч жінок-лідерок 

Ключовими меседжами української делегації були заклик до справедливого миру для України та підтримки жіночих громадських організацій, зокрема у відповідь на глобальну кризу фінансування.

«Ми бачимо, що дуже багато програм, які підтримувалися Державним департаментом США, нині закриваються. І в Україні також. Саме тому для нас було важливо донести, що ми, жінки в Україні, стоїмо на передовій гуманітарного реагування, активно залучені до процесів відновлення, живемо у війні, допомагаємо величезній кількості постраждалого населення. І для продовження цієї роботи нам критично необхідне фінансування», — підкреслює Анжеліка Бєлова.

Цей заклик було підкріплено практичними зустрічами з представниками ООН, CARE, EU Delegation, BMZ (Німеччина), Global Fund for Children та іншими організаціями.

У своїх виступах активістка підкреслювала також так званий холістичний [цілісний, — ред.] підхід, який практикує «Голос Ромні»:

«Коли людина в дуже вразливому становищі звертається до нас, вона поступово проходить шлях: від гуманітарної допомоги — до навчання, отримання спеціальності, працевлаштування. Ми створюємо шлях до стабільності».

На фото (зліва-направо): Кріста Хегбург - старша програмна директорка міжнародних академічних програм Центру поглибленого вивчення Голокосту ім. Манделя, Наталія Томенко - заступниця директора ГО «АРКА», Рафаель Бугігас Хіменес - науковий співробітник кафедри історії та теорії мистецтва Автономного університету Мадрида

Анжеліка Бєлова зазначає, що порівняно з її минулорічним досвідом участі в сесії, цьогоріч ситуація відчутно змінилася. Адже міжнародна спільнота була справді відкрита до діалогу.

«Упродовж усіх двох тижнів було дуже багато партнерів, які хотіли почути, що говорить ромська жінка з України, жінка-лідерка. Це було відчутно — нас справді хотіли слухати, цікавилися нашим досвідом. І я кажу не лише про себе — це загальне відчуття, яке я передаю через свій особистий досвід», — підкреслює вона.

У свою чергу, Наталія Томенко, представниця організації «АРКА», виступила в рамках панельної дискусії Empowering women, ending work and descent-based discrimination: pathways to equality and inclusion, що проходила у штаб-квартирі UN Women. Цей сайд-івент зібрав жінок із різних куточків світу, які стикаються з дискримінацією, обмеженням доступу до освіти та порушенням базових прав людини.

На фото: Наталія Томенко - заступниця директора «АРКА»

«Мій виступ не був частиною офіційної програми, але завдяки партнерству з жіночими організаціями мене запросили до участі. І це було надзвичайно важливо — не просто бути присутньою, а бути почутою», — зазначає Наталія Томенко. «Поруч зі мною виступали жінка з афроамериканської спільноти та представниця з Індії — із касти Далітів, так званих «недоторканих». Ми говорили про спільні проблеми: освіту для жінок, доступ до базових потреб, порушення прав. Було дуже важливо й цікаво почути їхній досвід і усвідомити, наскільки наші виклики перетинаються»», — наголосила активістка.

Один із головних меседжів, який українські ромські активістки донесли до світової аудиторії, полягав у тому, що війна в Україні зробила ромських жінок ще більш вразливими. Однак вони не зупинилися — навпаки, об’єдналися, підтримують одна одну та працюють над довготривалими рішеннями.

«Ми демонструємо, що ромські жінки — не лише отримувачки допомоги. Ми здатні змінювати середовище навколо себе», — наголосила Наталія Томенко.

Попри велику кількість зустрічей, українські ромські активістки відзначають, що формат участі був здебільшого неофіційним, і це варто змінити: наступного року готові їхати до Нью-Йорка з чіткою аджендою, власними сайд-івентами та брати участь в офіційних виступах.

На фото: Терезія Ростас - правозахисниця та засновниця організації Welcoming Cultures/Care for Young People 's future; членкиня Ромського феміністичного гендерного колективу, Наталія Томенко - заступниця директора «АРКА»

На цьому тлі пролунали й тривожні нотки: через загальнополітичну нестабільність у США та зростання тиску на міжнародні інституції, зокрема, ООН, учасниці сесії говорять про ризики для подібних самітів у майбутньому. 

«Ми навіть не могли розгорнути наші прапори й сфотографуватись, бо підходили й блокували. За новими правилами це не дозволено, аби не було сприйнято, як протест», — каже Наталія Томенко.

Попри виклики, обидві спікерки зійшлися в одному: поїздка в Нью-Йорк укріпила жіночий рух в Україні.

«Ми були дуже скоординовані. Вперше за довгий час неурядовий сектор з України був присутній, як сила. І я вірю, що це стане фундаментом для масштабнішої участі в Ukrainian Recovery Conference у Римі цього року», — каже очільниця ГО «Голос Ромні» Анжеліка Бєлова.

Її мрія на наступний рік — здобути для «Голосу Ромні» статус ECOSOC [офіційне визнання організації з боку Економічної і Соціальної Ради ООН, що дає право брати участь у засіданнях ООН, подавати заяви та виступати на міжнародних форумах, — ред.]. 

«Я дуже пишаюсь тим, що цього року змогла привезти голоси ромських жінок із України на міжнародну арену. І я впевнена — наступного разу нас буде ще більше і наш голос звучатиме гучніше», — підсумувала Анжеліка Бєлова.

Фото для матеріалу надані Наталією Томенко