У ромів на Різдво: «Роми святкують майже місяць: у ніч з 1 на 20 січня»

Культура

Поки українці звикають до святкування Різдва за Новоюліанським календарем, роми зберігають традиції, як найцінніший скарб, і живуть у своєму ритмі. 

Звичаї ромів різняться залежно від регіону та етнічної групи. Які страви з’являються на їхньому святковому столі, які колядки співають, навіщо підкидають кутю до стелі і чим частують у своїй хаті коня?

Про все це продовжують розповідати Володимир Яковенко, Наталі Томенко, Януш Панченко та Ілля Герасимов із команди Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» і медіапроєкту «Жянес».

Януш Панченко,  ромський етнограф та мовознавець:

«Є обряд, який мені дуже подобався в дитинстві. У Святвечір,  коли з'являється перша зірка на небі, можна вже куштувати «нескоромні» страви. Тоді найстарший чоловік в родині бере ложку куті (у нашій родині її готують з рису), символічно перехрещує і кидає у «Святий Кут»… Якщо в сім’ї є малі діти – то перед тим ще дають скуштувати їм. А потім цю кутю підкидають догори, до стелі. І коли рис падає вниз – гості повинні його впіймати. Чим більше впіймаєш – тим вдаліший буде у тебе рік. Хтось ловить руками, хтось – капелюхом, щоб було більше шансів.

У мого діда в хаті таке робили, у нас – вже ні. Тому що цей рис мав підкидатись так, щоб прилипати до стелі, а після цього залишались плями. Зараз багато людей просто не хочуть псувати оселю, або ж підкидають геть низенько. Раніше було байдуже – заплямована стеля чи ні. І навіть це було гарно, коли заходиш до людей – а у них там на кухні такі плями».

Ілля Герасимов, журналіст: 

«Вночі молодь могла «викрасти» коней, знімала ворота, тривожила господарів будинку – щоб потім вимагати у них за це викуп. Тоді господар сам до них приходить, бажає щастя-здоров’я, дає так званий викуп, святкують усі разом. У моїй сім’ї так робили, мій дядько теж так робив».

Наталі Томенко, заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»:

«Пам’ятаю, як колись ми з мамою та сестрами в ніч на Старий Новий рік спалювали шматочки паперу, дивились на тіні, розшифровували знаки. Мама дивилась, коли ж я вийду заміж, а мені було цікаво, що ж окрім заміжжя на мене далі чекає. 

Такі «магічні» елементи залишаються в культурі, але наразі я вивчаю психологію, і розумію, як це вписується в культурний контекст. В магію вірять діти. Через те, що у нас триває війна, люди травмовані й всередині себе перебувають в «дитячому» стані. Сьогодні мрія багатьох людей в Україні та за кордоном – це мир. Я вірю, що наші дитячі мрії мають дуже велику силу, вони об'єднаються і це стане реальністю».

Володимир Яковенко, виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»:

«Роми є доволі ортодоксальними людьми, їм потрібно більше часу, щоб адаптуватись до змін. Тож в громаді по сьогоднішній день відзначають Новий рік з 13 на 14 січня і вважають, що це є справжній, «ромський» Новий рік. Та ж сама ситуація й з Різдвом. Як на мене, не важливо якого числа люди святкують: 25 грудня чи 7 січня, а важливо, щоб люди розуміли справжній сенс цього свята. Що воно – про любов один до одного, про прощення одне одного, про взаємодію і взаємодопомогу».

Слухайте повну версію подкасту у доданому аудіофайлі.