Історія про поцуплений російський танк. Резонанс та мистецьке відображення
Одна з найяскравіших новин на початку російського вторгнення стосувалася повідомлення про те, що роми з села Любимівка нібито вкрали російський танк. 26 лютого в соцмережах з'явився емоційний пост, до якого був прикріплений скриншот приватного листування. Уже наступного дня новина потрапила в ефір телеканалу 1+1, де повідомили, що інцидент стався в Любимівці Каховського району Херсонської області, в якій проживає велика громада кримських ромів — однієї з підгруп ромської спільноти.
Того ж дня у популярному телеграм-каналі «Ху…вий Херсон» була опублікована оновлена версія події, в якій пояснювалось, що рома не викрали танк, а розібрали його до неробочого стану і що у цьому брали участь не лише рома, а й місцеві українці.
Новина швидко стала вірусною і почала набувати популярності на новинних платформах і в соцмережах по всьому світу. Навіть потрапила на Twitter-сторінку Президента Польщі Анджея Дуди. Танк став темою для численних патріотичних пісень, мемів, анімацій, товарів, гумористичних передач і жартів, що активно поширювалися в соцмережах, зокрема, на офіційних сторінках Збройних Сил України. Фраза «Цигани вкрали танк» перетворилася на популярний інтернет-мем.
Перевірка всіх деталей цієї події залишає багато запитань, адже верифікація такої інформації в умовах війни та окупації села є майже неможливою. Крім того, публікація таких відомостей може поставити під загрозу безпеку людей, причетних до події. Але її широкий розголос у світових медіа не викликає сумнівів. Цей інцидент став однією з найбільш обговорюваних подій війни Росії проти України, що стосуються ромів. Телеканал «Перший Західний» навіть провів інтерв'ю з кримським ромом Борисом Оґлу, який підтвердив, що до викрадення танка були причетні його родичі з Херсонщини: «Один з ромів, старший чоловік, знав, як заправити танк, і вони його заправили, завезли додому і розібрали на чорний метал. Там було близько 45 тонн».
Історія про викрадення російського танка в Україні швидко стала світовою новиною, яка вийшла за межі країни і набула популярності в Польщі, Словаччині, Румунії та Молдові. Цей інцидент перетворився на глобальну медіаподію. І не дивлячись на те, що подія відбулася майже три роки тому, вона і досі продовжує жити у нових втіленнях. Так ця історія стала основою для театральної постановки, створеної у 2023 році командою Kherson Theater Lab у партнерстві з ромським культурним центром «Romano Than». Вистава, яка гастролює Європою, вже була показана в Берліні, Гермерсгаймі, а 15 грудня 2024 року її вперше представили в Україні, в місті Львові.
Режисер Микола Гоманюк, разом із акторами Янушем Панченком, Нелею Кокуль, Миколою Бєлашевим і Данилом Кокулем, намагаються з’ясувати, чи, дійсно, роми викрали російський танк, чи це лише вигадка. Вистава також порушує питання, чому ця історія викликала такий резонанс у світі, і як вона вплинула на ставлення до ромів. Ця культурна подія завжди викликає живий інтерес у різних аудиторій — німецької, української та ромської. Другу частину вистави зазвичай завершує дискусія між творчою командою та глядачами, на якій обговорюються питання культурної ідентичності ромів і їхня роль у російсько-українській війні.
Сама ж подія з викраденням російського танка є своєрідною сучасною інтерпретацією популярної історії про поцуплений ромським ковалем у римських легіонерів цвях, яким вони мали пробити голову Христа, і у якій образ Христа інтерпретований в образі України.
Фото: показ вистави у Німеччині
Підготовлено у співавторстві з Миколою Гоманюком
Читайте також:
- Ромські та українські весільні традиції: схожість і символізм
- Між реальністю та романтикою: як Меріме описав світ ромів у новелі «Кармен»
- Шлюб з примусу? Або чому ромки плачуть на весіллі?
- Між освітою та війною: як окупація зруйнувала навчання ромських дітей
- Євген Магда: «Багатонаціональна політична нація є нашою конкурентною перевагою»
- Роми в українській літературі: як про них писав класик Михайло Коцюбинський
- Обговорення ромських питань на міжнародному рівні
- Олексій Панченко: «Коли наші повертались з бойового завдання живі, це була найбільша радість»
- Невинні слова, які принижують: чому поняття «інфоциганство» має зникнути
- Свята Сара Божа. Міфічна захисниця ромського народу, якій поклоняються роми світу