Руслан Мунтанов: «Дисципліна і бажання — це не лише про спорт, це про життя»

Культура

Гість чергового випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?»  — голова ромів міста Павлоград та керівник громадської організації «Бахтале Рома» Руслан Мунтанов. Його життя тісно пов’язане зі спортом, родиною та громадською діяльністю. «Бахтале Рома» вже кілька років активно підтримує спортивний рух у місті та допомагає Збройним Силам України. Для Руслана Мунтанова спорт — не просто фізична активність, а школа життя, де формується характер і сила духу.

«Дисципліна і бажання — це основа спорту, — говорить Руслан Мунтанов. — Але, мабуть, це не лише про ринг. Це про характер, про здатність не здаватися, коли важко. І саме це допомагає в житті».

Коли розпочалася повномасштабна війна РФ проти України, Руслан разом із однодумцями не залишився осторонь. Громадська організація «Бахтале Рома» стала одним із осередків допомоги тим, хто втікав від бойових дій.

«Ми зустрічали біженців, допомагали знайти житло, давали їжу, одяг, — пригадує Руслан. — Люди приходили розгублені, але коли бачили, що їх тут чекають, у них з’являлася надія».

Організація підтримує й спортивні заходи. На початку 2025 року у Павлограді відбувся відкритий чемпіонат міста з кікбоксингу «WAKO», де «Бахтале Рома» виступила серед спонсорів та ініціаторів. Окрім спортивного суперництва, під час турніру збирали кошти на потреби ЗСУ.

Руслан Мунтанов не приховує, що найбільше натхнення йому дають діти. Його син Марат і племінник Данило активно займаються спортом і вже мають призові місця.
«Коли мої діти виходять на ринг — це емоції, які не передати словами, — ділиться Руслан. — У мене постійно сльози на очах. Друзі кажуть:

“Руслане, заспокойся, це ж діти!” А в мене серце вистрибує з грудей. Коли вони перемагають — це найбільше щастя для батька».

Про доньку говорить із особливою теплотою:

«Донькою займається дружина, — усміхається він. — Це ж дівчинка. Дружина навчає її наших традицій, адже ми роми, і для нас дуже важливо пам’ятати свої правила й звичаї. Це — основа нашої родини».

Руслан Мунтанов зізнається, що у свої трохи за тридцять не планував ставати громадським лідером, але життя саме привело його до цього.

«Бачиш, що навколо є діти, які потребують прикладу, і просто не можеш залишатися осторонь. Хочеться, щоб вони вірили — усе можливо, якщо є мета і праця».

Війна, як це не парадоксально, зробила людей ближчими, навчила співчуттю й солідарності. Про це говорить Руслан Мунтанов, який уже кілька років опікується ромською спільнотою міста.

Він переконаний, що зміни стали можливими завдяки спільним зусиллям громади та місцевої влади. Павлоградська міська адміністрація активно підтримує ромів, допомагає біженцям, координує волонтерську допомогу.

«Я дуже ціную нашу міську владу, вони молодці — постійно допомагають. Роблять акцент саме на ромах, підтримують, коли приїжджають переселенці. Мені часто телефонують, коли хтось із Харкова, Донецької чи Луганської областей прибуває до міста. Це велика справа. Можливо, через війну люди стали дружніші. Слово “дискримінація” — я не можу сказати, що його чую. За три роки, відколи я очолюю ромів у нашому місті, я не чув нічого подібного. Лише добрі слова і підтримку», — розповідає Руслан Мунтанов.

На його думку, війна показала, що у складні часи національність чи походження відходять на другий план. Люди стали відкритішими й добрішими одне до одного. Руслан Мунтанов вірить, що саме через взаємоповагу і спільні дії можна подолати старі упередження. Бо найкращий доказ рівності — це щоденна співпраця і довіра, яку вибудовують у Павлограді.

Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі