«Ромська мова — серед мов, яким загрожує зникнення. Що далі?»

Суспільство

Ромська мова в Україні — це жива мова, яка зберігає багатовікову історію та фольклорну традицію. Водночас вона залишається мовою без усталених правил і єдиної норми. Попри численні освітні, культурні та медійні ініціативи, головним викликом залишається відсутність кодифікації — затверджених граматичних та правописних стандартів.

У різних регіонах України роми спілкуються кількома діалектами, що часто суттєво відрізняються один від одного. Це ускладнює створення єдиних навчальних матеріалів і визначення того, який варіант мови може стати базовим для її подальшого розвитку. Про це у сьогоднішньому подкасті «Ай ту Жянес. А ти знаєш?»  розмовлятимемо з головним спеціалістом Відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олегом Пурієм. І також дізнаємося більше про письменницькі онлайн-воркшопи для носіїв/ок загрожених мов, що проведе незабаром Книжковий Арсенал. Про цю подію розповість проєктна менеджерка програми СЕЛА в Україні Юлія Конопляна.

«На сьогоднішній день у нас існує в Україні 15 різних діалектів ромської мови, і є декілька проблемних питань. Перше питання – це алфавіт. Одні представники ромської національної меншини хочуть, щоб був збережений кириличний варіант, який був за радянських часів тільки із зміною букв, які подібні до російського алфавіту. Інші хочуть, щоб алфавіт був на основі латиниці, подібний до загальноєвропейського ромського алфавіту», –  пояснює Олег Пурій.

Другим викликом, за його словами, є формування базового словника та затвердження правопису. Потрібно визначити, який із 15 діалектів або їх комбінація стане основою для словника, щоб закласти єдину норму.

«І третя проблема – це те, що роми, які живуть в Закарпатті, або повністю користуються угорською мовою, або словацьким діалектом, який на 70% складається з угорських слів. Як поєднати ці діалекти? Це велика проблематика. Завдання перед ромськими активістами, знайти консенсус. Зібратися і домовитися, який діалект або діалекти будуть базою ромської мови в Україні», – зазначає Олег Пурій.

Ромська мова в Україні досі не має кодифікованого правопису, що ускладнює її розвиток у школах та культурних проєктах. Приміром, досвід кодифікації кримськотатарської мови показує, наскільки тривалим та комплексним є цей процес.

«Ми зараз дійшли до того, що працювали понад півтора року над правописом кримськотатарської мови. І тільки в кінці серпня цього року вдалося узгодити всі позиції та віддати перші екземпляри правопису кримськотатарської мови на основі нового алфавіту», –  розповідає Олег Пурій.

За його словами, затвердження правопису – це лише перший крок. Щоб мова стала «живою» у школах і громадах, потрібно навчити носіїв мови та вчителів.

«На сьогоднішній день цього нічого немає. Є носії, які користуються мовою у побуті, але на рівні шкільного чи факультативного викладання таких структур немає», – пояснює Олег Пурій, і додає, що одним із ефективних підходів є недільні школи та гуртки, де діти можуть навчатися мови через творчість.

Ромська мова зберігає історичну пам’ять, об’єднує спільноти та передає культурні традиції, але лише спільні зусилля здатні зробити її живою і дієвою для майбутніх поколінь.

Нині важливо не лише фіксувати мовні надбання, а й створювати можливості, аби люди могли жити своєю мовою — писати, творити, передавати її далі. Адже мова стає справді живою лише тоді, коли нею звучать нові історії. Саме таким підходом керуються організатори проєкту CELA, який цього року вперше охоплює також український контекст. 17, 18 та 20 листопада Книжковий Арсенал проведе серію письменницьких воркшопів для носіїв загрожених мов. Це ініціатива, що покликана допомогти авторам із різних спільнот подолати мовні та культурні бар’єри, знайти свій голос і відчути, що їхні історії важливі. Проєкт особливо значущий для мовних меншин, зокрема і для ромської громади. Такі ініціативи стають простором, де мова перестає бути артефактом і повертається у щоденний культурний обіг — через творчість, літературу, спілкування, –  пояснює проєктна менеджерка програми СЕЛА в Україні Юлія Конопляна:

«Проєкт CELA має на меті підтримку людей, які тільки починають свій письменницький і перекладацький шляхи. Ми хочемо створити умови, за яких вони зможуть отримати практичний досвід, підтримку від досвідчених професіоналів і знайти професійне середовище. Додатковий фокус проєкту — це підтримка спільнот, які з різних причин мають обмежений доступ до освітніх можливостей у сфері письма і перекладу. В Україні ми зосередилися саме на спільнотах мовних меншин, які у воєнний час особливо потребують уваги й підтримки».

Щоб голоси мовних спільнот були почуті, важливо не лише говорити про проблеми, а й створювати можливості для взаємодії. Саме тому команда проєкту CELA  прагне, щоб письменницькі воркшопи стали не просто навчальним простором, а майданчиком для діалогу між культурами. Організатори намагалися залучити якомога ширше коло представників різних національних спільнот. Продовжує Юлія Конопляна:

«Ми звернулися до багатьох організацій національних меншин України як до інформаційних партнерів – і до греків, і до ромів, і до кримських татар, і до всіх інших, хто є цільовою аудиторією воркшопу. Також нашими інформаційними партнерами є програма "Дім Європи", багато проєктів якої в останні роки спрямовані саме на підтримку мовних меншин в Україні», – зазначила Юлія Конопляна.

Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі