Ромські студії: новий науковий осередок при Херсонському університеті
У Херсонському державному університеті офіційно запрацював Український центр ромських студій — ініціатива, що об’єднала дослідників, активістів і творців, які роками вивчають ромську культуру, ідентичність і досвід. Це науковий центр, присвячений системному вивченню ромів — не лише як об'єкта соціальних програм чи стереотипів, а як повноцінної частини українського суспільства.
Як усе почалося?
Ідея створити Центр ромських студій виникла з багаторічної дослідницької роботи. Починаючи з 2022 року, команда науковців почала активно працювати з темами, пов’язаними з ромськими спільнотами: війна, міграція, видимість у суспільстві. Писали статті, брали участь у міжнародних конференціях, проводили культурні події.
Команда сформувалася поступово — до ініціативи доєднувалися колеги, друзі, науковці, митці. Ідея формалізації — створення Центру — виникла як логічне продовження вже активної праці. Фундамент Центру заклали доцент Микола Гоманюк та аспіранти Валентин Жаронкін і Януш Панченко.
Згодом до команди приєдналися професор Гусей Кючук, доктор Михайло Ослон і Володимир Щербаков.
«Ми не створили Центр, щоб щось почати. Ми просто вже давно це робили — проводили дослідження, ставили вистави, організовували події. Тепер просто прийшов час надати цьому форму», — розповідає співголова Центру Януш Панченко.
Чим займатиметься Центр?
Український центр ромських студій ставить перед собою кілька амбітних цілей:
-
наукові дослідження: етнографічні, соціологічні, мовознавчі, культурологічні;
-
побудова академічної бази: створення наукових публікацій, які заповнять інформаційний вакуум про ромів;
-
розвиток ромології як наукової дисципліни в Україні;
-
популяризація ромських студій серед студентів, підтримка курсових і дипломних досліджень, участь у конференціях;
-
створення культурних подій та залучення ромської молоді до академічного середовища.
«В Україні є чимало інформації про ромів у медіа, але наукового знання — практично немає. Часто навіть освічені люди не можуть відповісти на базові питання про ромську історію, культуру чи структуру спільнот. Ми хочемо це змінити», — кажуть засновники.
Чим ця ініціатива відрізняється від попередніх?
Попри активний ромський громадський активізм, саме наукових інституцій, що системно працюють із ромською тематикою, в Україні було вкрай мало. В Ужгородському національному університеті викладалася інтегрована програма «Ромські студії в УжНУ». Утім цього недостатньо для системних змін. Тож поява освітнього осередку — важливий крок для формування академічного середовища, де ромська тема вивчатиметься не епізодично, а на постійній основі.
«Є окремі дослідники, як-от Михайло Тяглий, який фокусується на темі Голокосту, є іноземні дослідження про закарпатських ромів, але це радше винятки», — зазначає Януш Панченко.
Центр прагне зібрати навколо себе не лише українських науковців, а й партнерів з європейських академічних спільнот. Серед уже налагоджених контактів — університети з Чехії, Німеччини, а також дослідники, що працюють з темами єврейської історії, з якими можливі міждисциплінарні колаборації.
Чому це важливо саме зараз?
Повномасштабна війна Росії проти України зробила вразливі громади ще вразливішими. У тому числі — ромів.
«Коли ми працювали з темою “Роми й війна”, ми побачили, наскільки ці голоси невидимі. Скільки зусиль доводиться докладати, щоб розповісти навіть базові речі. Академічна присутність — це одна зі стратегій зробити ромів видимими й рівноправними в публічному просторі», — ділиться Януш Панченко.
Центр не лише створює знання, а й дає молоді відчуття приналежності: що бути ромом — це не маргінальність, а повноцінна, цікава і гідна складова українського суспільства. Саме тому одна з цілей — залучити більше ромських студентів до навчання в ХДУ і до роботи Центру.
На фото: Володимир Щербаков
Що вже зроблено?
До моменту офіційного створення Центру команда вже реалізувала низку культурних і дослідницьких ініціатив. Серед них — вистава «Як зробити, щоб танк зник?», яку показували в Україні та Європі. Паралельно велась активна участь у міжнародних дискусіях, дослідницьких проєктах, публікації статей.
Центр відкритий до співпраці як з науковцями, так і з представниками громад. До його діяльності можуть долучатися не лише роми, а й усі, кого цікавить наукове, критичне та об’єктивне вивчення ромських студій.
На фото: Януш Панченко
У час, коли видимість і рівноправність визначають міцність демократії, Центр ромських студій при ХДУ — це спроба не лише документувати, а й формувати майбутнє. Через науку, співпрацю та чесний діалог.
Фото у матеріалі надані Янушем Панченком
Читайте також:
- Не знищені, а ті, хто билися до останнього: 16 травня — День ромського спротиву
- Справжня пам’ять — це чесна пам’ять, у якій є місце для кожного героя
- Роми України на фронті: голос спротиву в Брюсселі
- Якщо ми не повернемося обличчям до свого минулого — можемо втратити майбутнє
- Між традицією та архаїзмом: про ранні шлюби серед ромів
- Паски-гіганти, святкування в родинному колі та застілля на цвинтарі: як роми святкують Великдень
- Роми у фотографіях: як життя ромських спільнот фіксується через об’єктив
- Чому роми (НЕ) «цигани»?
- Циганська муза. Як Ліна Костенко писала про ромську поетку Папушу
- Українські ромські жінки виступили на 69-й сесії ООН у Нью-Йорку. Що вони сказали світові?