«Роми-збоченці» та «малолітні цигани». Як ЗМІ завалили іспит після злочину у Кривому Розі

У Кривому Розі троє підлітків 13-15 років зґвалтували жінку. Ця новина сколихнула не лише місто, де стався злочин, а й всю Україну. Але на цьому історія не закінчилася…

«У Кривому Розі троє підлітків 13-15 років зґвалтували жінку».

Так мала звучати новина, якби журналісти дотримувалися стандартів. Але клікбейт переважив. Тож у справу втрутився етнос, емоційно забарвлена лексика і суб’єктивна думка авторів статей. 

Регіональні та національні ЗМІ не забули сказати, що до злочину причетні «роми», «цигани». Що вони «покидьки», «збоченці». І плюс до всього поширили фото підозрюваних без заблюрених облич. 

Чому це неправильно?

Перш за все, скоєне зґвалтування – тяжкий, страшний злочин. І причетні мусять відповідати за законом. 

Проте злочин скоюють конкретні люди, а не етноси чи релігійні спільноти. Далі. Журналіст має залишатися неупередженим. Своє експресивне враження читач  складе самостійно, для цього достатньо сухого фактажу. 

Обличчя підозрюваних не можна показувати до рішення суду. Тим більше – неповнолітніх. 

І всі ці норми стосуються будь-якої людини: рома, поляка, італійця, українця. Але чомусь саме з ромами вони порушуються. І ми не перебільшуємо. 

Той же Кривий Ріг і злочини на сексуальному ґрунті подані так:

– «У Кривому Розі затримали подружжя за розбещення та зґвалтування маленьких доньок». Жодної згадки про національність батьків. 

– «У Кривому Розі чоловік намагався зґвалтувати неповнолітню дівчину біля одного з парків». Етнос підозрюваного ми не знаємо. Щоправда, «збоченцем» його також називають.  

– «У Кривому Розі затримали серійного ґвалтівника і вбивцю». І ви не помилилися: національність ми знову поза увагою журналістів. Хіба не важливо знати, хто стоїть за шістьма нападами на жінок, двоє з яких загинули? (спойлер: не важливо. Злочин скоїв саме цей чоловік. Ґвалтівником та вбивцею його робить факт скоєного, а не раса чи колір шкіри).

До речі, обличчя підозрюваних у всіх трьох випадках щільно заблюрені. То чому в одному випадку журналістські стандарти працюють, а в іншому – про них можна забути? І чому норми не діють, коли йдеться саме про ромів? 

Тож невеличке питання до правоохоронців. Звідки у ЗМІ беруться оперативні світлини неповнолітніх підозрюваних? Скільки коштує ваша честь? 

Злочини в Україні скоюють люди різного етносу, а не тільки роми

Вчергове повторюємо: ми не виправдовуємо підозрюваних. Вони мусять відповідати за законом. 

Нас хвилюють наслідки такого упередженого висвітлення події в ЗМІ. З такого акценту на етносі починається дискримінація, ромські погроми. Приклади ми маємо вже у новітній історії України. 

Ще один аспект, на який хочемо звернути увагу. Відсоткове співвідношення. Переважну більшість злочинів скоюють люди різного етносу. Правопорушення за участі ромів – одиничні. Але акцент саме на ромах створює враження, що вся спільнота – злочинці. 

Тож за законами логіки, те саме можна стверджувати про інші групи. Та чомусь ми цього не робимо. Коли закордоном співмешканець вбиває українку, ми не говоримо, що всі італійці, французи чи німці – вбивці дружин. 

Попереду у нас відбудова України. І хочеться, щоб в цих процесах на перший план виходили рівноправ’я, неупередженість, повага до кожної людини та верховенство права. Бо ж дискримінація за ознаками раси, кольору шкіри, статі, релігійних чи інших переконань – неприпустима. 

Тож закликаємо журналістів висвітлювати подію, акцентувати на злочині, а не цькувати етнос.