Роми Дрогобича у фотоісторії

27 липня 2023 р.

Дрогобич до початку XX століття було умовно поділено на три рівні частини: українську, польську та єврейську. Польський сатирик Мар’ян Гемар вивів формулу, що Дрогобич — «півтора міста»: себто напівпольське, напівєврейське, напівукраїнське. Проте у цьому триптиху культур відсутня ще одна важлива  частина – ромська. 

У Дрогобичі спільнота ромів налічує не менше 200 сімей. Більшість з них живуть компактно у віддаленому від центру мікрорайоні Млинки. Вони оселилися тут у середині минулого століття, коли в Дрогобичі будували нафтопереробний завод. Будівництво потребувало робочих рук, особливо тих, що вміють поводитися з металом. Тому серед місцевих багато ковалів. Історія місцевих ромів до 1950-х майже недосліджена. Ранні згадки є лише у Gazeta Lwowska. А до 1952-го такої компактної групи ромів, як зараз, тут не було. Переважно це роми, які належать до етногрупи ловари та польська рома.
 
“На локальній мапі ідентичності Дрогобича мені передовсім захотілось дослідити життя тих, хто через складні історичні, суспільні та політичні обставини залишається на маргінесі свого існування. Прихід двадцятого століття спровокував остаточне знищення багатокультурного розмаїття народів довоєнної Галичини. Від зміни режимів найдужче серед інших страждали роми.”, - каже авторка фотоісторії.
Сьогодні ромське питання в Україні досі залишається складною та непроговореною соціальною проблемою. Для покращення ситуації ромського питання нам передусім треба навчатись співпереживати, співуживатись. А передусім навчатись емпатії до іншого. 
 
“Для ромів людина з фотоапаратом, хто приходить до них додому — хтось міфічний, хтось не з їх світу. Для мене — ті, хто є поруч, але водночас немає”.