Расизм й приниження в TikTok: яким бачать ромів у соцмережі

Ми вже порушували цю тему. Але популярна соцмережа з відеоконтентом – невичерпне джерело цькування, знущань і стигматизації як окремих людей, так і цілих етносів. 

Чи варто говорити, які коментарі чекають на дівчину, котра наважується говорити про бодіпозитив? А «недостатня хазяйновитість» піднесена юзерами TikTok до смертних гріхів. Токсичні поради про стосунки, пікап-лайфхаки з позаминулого століття, знецінення, псевдопсихологи  – це лише маленька частинка трешу, що несеться стрічкою. 

Не припиняється й засилля антициганізму в мережі. Здається, неприйнятного контенту вистачить ще не на одну статтю. Чого варті пропозиції у пошуку. По-перше, найчастіше користувачі шукають російською і використовуючи неприйнятну назву «цигани». Ми вже неодноразово наголошували: етнічна група називається – роми. І лише так варто називати.  Цигани – це як на українців говорити «хохли». Принизливо, знецінювано, меншовартісно. Помітили, що так говорять імперці? У них хохли, жиди, цигани… Вони використовують назви хвороб для обзивання та образ інших (дебіл, даун, дегенерат…).  Я наводжу всі аналогії, аби зрештою слово «цигани» зникло з українського лексикону. 

Але рухаємося далі. Що ж із життя ромів цікавить деяких людей, зокрема користувачів TikTok? Цитую: «цыганский прогноз таролог», «цыганские свадьбы», «цыган предсказатель»… А ще пісні, танці, гітари… Усе сповнене стереотипів й упереджень. 

Не краща ситуація з пошуком за словом «роми». Тут маємо: «роми бьют ТЦК», «роми закарпатье дома»…

Зазначу, що мій TikTok  налаштований українською. Проте всі пошукові популярні запити, чомусь, запропоновано російською.

А що ж публікують самі користувачі? Як завжди – «веселенькі жарти», побудовані на хибних уявленнях про ромську спільноту. 

Сюжет перший. Інфлюенсерський

Хлопець і дівчина заходять до автосалону з купою брендованих пакетів. Починають фотографуватися біля дорогої машини. Зрозуміло, що це – інфлюенсери, які «пилять контент». Адміністраторка починає їх виганяти. Відео супроводжує підпис: «Коли інфоцигани знову завітали до нас у гості». 

Звісно, ясно про що йдеться. Про показне розкішне життя в соцмережах, яке не відповідає реальності. Але чому інфоцигани? Не інфошахраї? Понтовщики? Чи маємо мало сленгових слів, які можуть описати таку поведінку? 

Загалом поняття «інфоциганство» міцно вкорінилося. Ним позначають нечесну поведінку, коли люди заробляють гроші з повітря, обіцяючи, що з покупкою їхнього курсу, тренінгу, гайду на вас чекає «успішний успіх». Але повторюся: хіба це не шахрайство? Не маніпуляція? Чому якісь негативні риси окремих людей потрібно переадресовувати на певний етнос? Риторично… 

Сюжет другий. Сімейний

Подружжя в квартирі. Чоловік щось шукає у комоді. Дружина також зазирає у відкриті шухлядки. Текст: «Чекаю поки чоловік знайде свої улюблені труси, які вже 2 дні носе циган, який живе біля нашого смітника». (орфографія збережена, – авт.) 

Смішно? Так. Розпоряджатися особистим простором іншої людини, нехай і свого чоловіка – це ж про повагу, чи не так? 

А хто переважно є безхатьками в Україні? Невже це лише роми? За яким критеріям пані-гумористка визначила, що біля смітника саме ром? Невже згадка «циган» автоматично робить жарт смішнішим? У мене такі «скетчі» викликають огиду. І не потрібно говорити, що у мене немає почуття гумору. Хоча, нехай і так. Головне, що у мене є повага до свого партнера і людей поруч.  

Сюжет третій. Мій «улюблений»

У цьому легкому розважальному відео є все: виховання дітей, оздоровлення, розвиток. У сюжеті використовується слово «ромський». Суцільний позитив, чи не так? Але не так. Усе це йде із суцільним стереотипом. Дивіться скриншот. Ми навмисне публікуємо один фрагмент, бо увесь текст – суцільний треш. 

Що маємо? Батькам пропонують віддати їхніх сором’язливих, неслухняних дітей з поганим апетитом (спиногризів одним словом) до ромського табору «Баро Гудло». До речі, з ромської це – великі солодощі або велика радість. Автори і в цьому поглузували? Чи не спромоглися перекласти? 

Далі – доволі прозорі натяки. Життя на природі – про кочове життя ромів. Розвиток комунікабельності – про жебракування й ворожіння. Покращення апетиту і неперебірливість в їжі – про погане харчування спільноти. 

По-перше, чи люблячі батьки можуть віддати свою кровинку таким асоціальним людям? 

По-друге, вчергове переконуюся, що у мене немає почуття гумору. 

По-третє, це – суцільний стереотип. Вже десятиліття роми ведуть осілий спосіб життя. Працюють на звичайних роботах (вчителі, лікарі, військовослужбовці, юристи…). Ромська кухня подібна до української. А жебракуванням займаються поодинокі маргіналізовані особи. Такі є й серед українців чи будь-якої іншої нації/етносу. 

Давайте відправимо умовних дітей до табору «Калина і сало». Чому ні? Навчимо пісень, самогон гнати, з кумом по шинках швендяти… Українці не такі, кажете? А чого ж хтось вирішив, що роми ото такі? 

Загальна рекомендація. Коли захочете «пожартувати» про якийсь етнос, приміряйте спочатку  цей «гумор» на себе. Так само смішно? А далі вже діліться з публікою. 

Сюжет четвертий. Експертний

У кадрі смаглява дівчина відповідає на коментар: «Вона якась циганка… Який номер пологового, де він, щоб я ніколи туди не потрапила…» 

Жінка – лікарка. Яка розповідає про доказові акушерство й гінекологію. Ділиться своїм досвідом. Дає поради. Що коментують люди? Її зовнішність. І приналежність до ромів. Невже, для фахівця найголовніше – це походження, приналежність до певної етнічної групи? 

Але тут коментатори помилилися. Лікарка має інше етнічне походження. І як тепер бути? Можна до неї на прийом? Чи всі смагляві й темноволосі не заслуговують довіри?

А ви знали, що нацисти першими вбивали світлооких і світловолосих ромів (так, і такі теж є). І для отаких коментаторів ще одне нагадування: це нацисти прагнули створити класифікацію рас за зовнішніми ознаками. Розмір носа, розріз очей, відтінок шкіри… То коментатори увібрали в себе «кращі» традиції нацизму?

І вишенька на торті. Точніше, сам торт. Це сюжет п’ятий

Як зрозуміло з відео, батьки вітають дитину з 21-річчям. І дарують прикольний тортик. На ньому недолугий кінь і не менш нікчемний текст: «Сегодня 21 год, как мы купили тебя у цыган».

Повертаємося до класичного: відсутності у мене почуття гумору. Так, я зануда і визнаю це. Але ж ці слова? Це приниження ромів. Також це приниження власної дитини. Бо хто так говорить, що дитина усиновлена? Чи це прояв безмірно великої любові: мовляв, ми тебе врятували і дали краще життя? Тоді наступне запитання. А як щодо порушення закону батьками? Торгівля людьми – це особливо тяжкий злочин в Україні. То ж як вони змогли купити дитину? 

Але про що це я… Це все просто жарти. Ненав’язливі, легкі, безтурботні. Можливо, автори і не помічають проблеми, яка за цим стоїть. Але варто усвідомити, що такий «гумор» формує і закріплює стереотипи. Створюють образ рома жебрака, волоцюги, який не вписується в «нормальне» суспільство. Хоча реальність насправді зовсім інша. Проте ніхто не пробував і не хоче побачити правду. Бо куди простіше жити стереотипами. Адже такий плаский і вульгарний «гумор» добре заходить публіці. 

Так, стереотипи існують і в інших сферах. Але анекдоти про білявок, жінок за кермом, кумів поступово зникають з інфополя. Тож хочеться вірити, що недолугі жарти про ромів також зрештою перестануть існувати.