Не музикою і танцем єдиним. Історії відомих ромів, які включені в сучасне українське суспільство

Продовжуємо знайомити  вас із цікавими людьми зі сфери культури, науки чи активізму, які творять власні сенси. Кожен з них належить до ромської спільноти і водночас є частиною українського громадянського суспільства.

Першу частину читайте тут

Наталі Томенко

Наталі Томенко — співзасновниця громадської організації «АРКА» («Молодіжна агенція з адвокації ромської культури»), культурна менеджерка, правозахисниця, художниця.  Їй — 30. Наталі Томенко народилась у місті Кременчук, що у Полтавській області. Навчалась у Харківській державній академії культури. Відтак одна із суміжних професій ромської активістки — створення мистецьких та культурних контекстів в оптиці двох народів: ромського та українського. Вже декілька років Наталі Томенко займається правозахисною діяльністю, координуючи одну з найбільших правозахисних організацій в Україні «АРКА».

У фокусі своєї діяльності Наталі працює зі збереженням культурної спадщини ромів, бо головним орієнтиром діяльності «АРКА» є ромська культурна та мистецька спадщина. 

«Ми працюємо вже понад п'ять років у цьому напрямі. Дуже багато заходів, культурних фестивалів, різних акцій зі збереження пам'яті саме про геноцид ромів. Ми збираємо кожного року молодь, проводимо неформальну освіту серед української та ромської молоді. Робимо цей культурний діалог між ними, розповідаємо, як важливо зберігати пам'ять про наших предків, що має зберігатися», - розповідає Наталі Томенко.

Януш Панченко

Януш Панченко — ромський історик, дослідник, перекладач, громадський активіст.

Януша називають “хранителем прадавньої мови”, бо один з його головних напрямів діяльності — зберігати та кодифікувати ромську мову діалекту волохів та сервів. Янушу 33 роки. Він народився в Херсоні, а до повномасштабного російського вторгнення мешкав в Каховці Херсонської області. Пережив російську окупацію в час, коли у перші місяці наступу окупанти зайняли Херсонщину. Зараз Януш мешкає у Німеччині і продовжує тримати зв'язок з Україною та займатись громадською діяльністю за кордоном.

Родинна історія хлопця непроста. Дід та бабця кочували довгий час. Це був їхній звичний життєвий ритм. Пізніше осіли та призвичаїлись до іншого, більш соціального способу життя. Януш здобув вищу освіту та ступінь магістра, був стипендіатом Ромського освітнього фонду та лідером громадської організації "Романо Тхан", котра до великої війни займалась гуртуванням ромів південного краю. Внаслідок російського вторгнення, Януш так і не встиг реалізувати мрію про правозахисну організацію у рідній Каховці. Окрім громадської діяльності, Януш перекладає відомих ромських, українських та польських поетів ХХ століття. Досліджує культуру і традиції своїх предків. Створив словник волоського діалекту для ромів. Він озвучує мультфільми та казки ромською мовою.

Володимир Яковенко

Володимир Яковенко — засновник громадської організації з адвокації ромської культури «АРКА». Володимиру — 35. Народився у Кременчуці, де досі мешкає. Володимир декілька років працював у державному секторі. Був координатором секретаріату Міжвідомчої робочої групи з реалізації стратегії захисту та інтеграції ромської меншини в українське суспільство до 2020 року при Кабінеті Міністрів України.

Сьогодні головним фокусом діяльності Володимира є лобіювання інтересів ромських спільнот на міжнародних майданчиках, створення нових платформ для підсвічування голосу ромських активістів і тих, хто працює з темою національних меншин України. Володимир активно співпрацює з європейськими партнерами державного та недержавного сектору, бере участь у міжнародних конференціях та дискусіях, комунікує з іноземними делегатами та всіляко створює нові сенси для пошуку ідей і їх втілення щодо ромських спільнот України. А ще Володимир координує всю команду “АРКИ” та займається грантовим менеджментом.

Петро Русанєнко

Петро Русанєнко — активіст, актор та правозахисник. Двічі переселенець. Петро родом з Донеччини. Він пережив окупацію у 2014 році, після чого був змушений поїхати за кордон. Петро Русанєнко навчався в Київському національному  університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. До початку повномасштабного російського вторгнення Петро стикався з дискримінацією через те, що він з Донецька. Часто чув про себе, мовляв, якщо “ти з Донецька, то ти сєпар”. 

Водночас Петро навчався в Центральноєвропейському університеті в Будапешті. І навесні 2022 мав проходити практику та працювати з дітьми та підлітками, але через російську агресію був змушений поїхати за кордон. Зараз хлопець закінчив навчання, мешкає та  працює у Берліні. Його сфера діяльності — громадський активізм, який перетинається з медіа. Паралельно Петро Русанєнко працює із українською ГО “Віче”, яка протидіє російській дезінформації та доносить правду про війну в Україні для німців та європейської аудиторії.

Мирослав Горват

Мирослав Горват — ромсько-український політик, що працює та мешкає в Ужгороді Закарпатської області. Він голова Закарпатської молодіжної громадської організації «Романі черхень» («Ромська зірка»). З цього часу активно займається громадською роботою серед місцевої ромської молоді. Навчався на юридичному факультеті Міжрегіональної Академії управління персоналом. У 2007 році отримав диплом про вищу освіту за напрямом «Право» та кваліфікацію бакалавр права. Останні декілька років Мирослав Горват відомий ромський політик у Закарпатті. Він депутат Ужгородської міської ради та працює на посаді заступника директора Департаменту соцполітики Ужгородської міськради. Як громадський діяч активно займається захистом прав та інтересів ромської національної меншини в Україні. Допомагає із наданням правової інформації та консультацій для ромського населення.

ФОТО: з відкритих джерел