Натхненний Шевченком. Як Бурмек-Дюрі здійснив мрію та став першим ромським письменником Закарпаття

Його називають першим ромським письменник Закарпаття. У його біографії багато непростих моментів та труднощів, що ставали перепоною у житті. Втім, це не завадило хлопцю стати письменником. Микола Бурмек-Дюрі все дитинство кочував із ромським табором, щоб заробити якусь копійку. Потім продавав лимони у київському метро, працював бригадиром і будівельником, а до середньої школи потрапив у сімнадцять років. Отримавши середню та вищу освіту, Микола мріяв описувати те, що бачив. Як колись у дитинстві в приміській закарпатській електричці. Мандрувати та писати книжки.

Миколі 36. Він мешкає в селі Великі Комʼяти, що на Виноградівщині Закарпатської області. Він автор п'яти книг: «Щоденник молодого рома-мандрівника», «Мама казали правду», «Гонір дикої троянди», та «Циган і три срібні монети». Ще одна п'ята книга — «Застрельте мене, не мучте!..» — вийшла у січні 2024 року. Микола каже, що писання для нього — особливий процес. Що кожне написане слово, це думка, яку він для себе мусить спершу глибоко осмислити, щоб передати на папір. Для тих, хто читатиме потім.

Він називає себе кочівником, бо каже, що  народився в дорозі — десь між Україною та Росією. Про батька говорить неохоче, але з ніжністю згадує про маму. Молода ромка Міра народила його у кареті швидкої допомоги. Жінка з інвалідністю опікувалася Миколою і трьома його сестрами сама. Четверта сестра померла під час пологів. Батько покинув сім’ю, коли Микола був немовлям. Микола належить до етногрупи руська рома, що переважно мешкає на території Східної та Центральної України. Частину прізвища — Дюрі — хлопець взяв від діда, Ласла Дюрі.

У своїх книжка Микола пише, те що бачить. Світ, який навколо. А найбільше автора цікавить дослідження власного життя, своєї родини та ідентичності. 

Микола відвідує місцеву бібліотеку, щоб зібрати факти та історії від свідків, записує з ними інтерв’ю. Слухає історії старших. Про своє дитинство ромський письменник говорить небагато. Каже, що нічим особливим вирізнявся серед ромських дітей. Проте, коли місцеві хлопці ганяли м’яча або знаходили собі інші дитячі розваги, Коля лише  спостерігав. Любив залишатися вдома сам, роздивляючись невідомі букви й слова у церковних календарях і молитовниках. А потім складати із літер якісь фрази.  

У українській літературі Микола Бурмек-Дюрі найбліьше надихався Іваном Котляревським і Тарасом Шевченком. Тож якщо почати його книги - мова автора дуже літературна із вкрапленнями ромських слів. Зрештою, одна із особливостей ромського письменника  те, що  що він пише українською, а не ромською мовою. Так Микола вірить, що у його книжках люди зможуть більше дізнатись про життя ромів.

Фото: Єви Райської для Reporters