Між вигнанням і прийняттям: Валерій Сухомлинів про історію ромів та мову, яку зрозуміють усі

Культура

У цьому випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?» ми продовжуємо розмову з Валерієм Сухомлиновим — істориком, мовознавцем та співголовою «Асоціації ромів України». Як змінювалося ставлення до ромів у різні епохи? Чому їхня мова розпалася на десятки діалектів? Чи можливо створити єдину ромську мову, яку зрозуміють усі?

У першій частині розмови Валерій Сухомлинів поділився своїм особистим шляхом і розповів про своє коріння. Цього разу говоримо про багатовікову історію ромів, їхню мову та місце у світі.

Валерій Сухомлинів, зростаючи у Трускавці, зацікавився ромською культурою та мовою. Особливу увагу привернула мова, зокрема, велика різниця між діалектами. З роками він почав збирати слова з різних діалектів, вивчаючи їх походження, і зрозумів, що більшість сучасних ромських діалектів значно змінилися під впливом мов країн, у яких жили роми. У деяких діалектах залишалося дуже мало справжніх індійських коренів, а їхні носії часом більше розмовляли на мішаній мові — своєрідному ромському суржику, що поєднував елементи кількох європейських мов.

«Діалекти важливо зберігати, адже на них існує фольклор. Проте я вважаю, що мова міждіалектного спілкування — це мова майбутнього. Її потрібно вивчати з нуля, починаючи з малих літ», — переконаний Сухомлинів.

Щоб створити єдину мову міждіалектного спілкування, Валерій Сухомлинів зробив концентрат всіх ромських діалектів, відібравши слова, які найбільше нагадували прадавню мову ромів.

«Я зібрав слова з усіх діалектів, створивши своєрідний концентрат, койне. Фактично, це можна назвати штучною мовою, але вона має свою логіку й основу. До нього входять винятково слова індійського походження або, у крайньому разі, невелика кількість перських запозичень. В такій формі, яка найменш піддалася змінам і є найближчою до сучасних індійських мов або навіть давнього санскриту.Тому мене досить добре розуміють індійці, тоді як носіїв традиційних діалектів ромської мови вони зазвичай не розуміють»

На жаль, підручник Валерія Сухомлинова поки що не побачив світ, але він сподівається, що колись цей проєкт стане в нагоді молодому поколінню ромів, яке прагне відродити свою мову та ідентичність.

«Я, можливо, не доживу до того дня, але сподіваюсь, що роми з різних країн будуть зустрічатись і зможуть розуміти одне одного», — каже мовознавець.

Мова – це не просто засіб спілкування, а й ключ до самоідентифікації та збереження культури. То чому ж роми змушені змінювати свою мову, а подекуди навіть приховувати своє походження?

«Серед українських ромів є чудове прислів’я: який ліс – такі й зайці, яке село – такі й цигани.Тобто ставлення суспільства до ромів визначає, якою буде сама ромська громада. Негативні стереотипи зазвичай формують ті, хто мав одиничний негативний досвід, а не ті, хто знайомий із ромським середовищем по-справжньому. Ті, хто живе поруч із ромськими родинами, що займаються ремеслами чи працею, не вважають ромів «поганими» – вони товаришують, родичаються, їхні діти ростуть разом», — переконаний Валерій Сухомлинів.

Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі.