«Людям не вгодиш»: Як воно — бути ромською журналісткою?

Суспільство

Чи можуть роми займати ключові позиції в українському суспільстві? Наприклад, працювати в журналістиці? Бути голосом своєї спільноти в медіа-просторі? І що означає — бути ромською жінкою, яка досягає своєї мети всупереч усім перешкодам? Гостя цього випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?» — Сімона Горняк, журналістка, авторка програми ромською мовою «Романо Джівіпен» на телеканалі «Суспільне: Ужгород».

Сімона Горняк — одна з тих, хто обрав власний шлях. З дитинства мріяла стати журналісткою. І хоча виросла в родині, де традиції відіграють важливу роль, освіта завжди стояла на першому місці.

«Мій батько дуже любив ходити до школи й гарно вчився. Свого часу він навіть мріяв стати вчителем історії, хотів вступати на цю спеціальність, але щось не склалося. А я, знаєте, скільки разів школу прогулювала? Може, три рази за всі роки навчання», — згадує дівчина.

Вона зростала не в таборі — а це вже відрізняло її від більшості ромських дітей. Жила з батьками в центрі міста, у будинку, який завжди був місцем, де дівчина почувала себе завжди захищеною.

«Будинок, в якому ми жили, залишила моєму батькові бабуся. Сама ж вона жила в таборі. Я час від часу приходила до неї в гості, але трохи боялася — до дванадцяти років я не розмовляла ромською, однак все розуміла. У дитсадку й школі я спілкувалася лише українською, але мама з татом говорили вдома ромською. І коли приходила до табору — з мене трохи підсміювались, що не володію своєю мовою. Тому й не любила туди ходити», — ділиться спогадами Сімона.

Втім, навіть у дорослому віці Сімона зіштовхувалася з упередженнями. Вона була інтегрована в українське суспільство, її досягнення визнавала вся країна — але прийняття не завжди приходило разом з аплодисментами. Минулого року вона отримала «Орден княгині Ольги» за свої журналістські матеріали, зокрема — з прифронтових територій.

«Не варто комусь догоджати, чекати похвали чи захоплення. «Ти — ромка, і ти такого досягла?!» — ніби це щось неймовірне. Просто треба зосередитися на тому, що ти робиш, і робити це якісно. Була ситуація, коли я думала: ну як так? Я — ромка, маю освіту, хорошу роботу, отримала високу нагороду («Орден княгині Ольги» — ред.). І все одно — не вгодиш людям. А якщо не вчишся, ходиш, просиш гроші — теж не вгодиш. Тоді зрозуміла: воно того не варте. І просто зосередилась на собі».

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі.