Кримські татари та кримські роми: за межами півострова

Суспільство

Кримськотатарська спільнота за кордоном зберігає культуру та активно вибудовує нові зв’язки — між активістами, громадами та країнами. Водночас представники спільноти шукають партнерства з іншими національними меншинами в еміграції. У черговому випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?»  говоримо про досвід інтеграції та культурного обміну.

Наша гостя — віцепрезидентка Асамблеї кримських організацій, заступниця голови Кримського культурного центру «Кермен» в Німеччині, правозахисниця та публіцистка Ельнара Нурієва-Лєтова. 

«Я переїхала в Берлін у 2019 році, тобто ще до війни (повномасштабної - ред.). І я не знаю, чи Берлін репрезентує всю Німеччину — точно ні. Тут місто іноземців: коли я починала працювати в компанії, серед сотні людей були здебільшого не німці, і всі розмовляли англійською. Я взагалі не відчувала, що переїхала в іншу країну», — розповідає віцепрезидентка Асамблеї кримських організацій, заступниця голови Кримського культурного центру «Кермен» в Німеччині Ельнара Нурієва-Лєтова. 

За її словами, Берлін дав унікальний досвід життя в мультикультурному середовищі, де немає дискримінації, а є підтримка і можливість інтегруватися без втрати власної ідентичності.

Ельнара Нурієва-Лєтова також активно залучена до культурних ініціатив у діаспорі, де саме домашні івенти допомагають відчути спільноту та тепло взаємодії. Частиною таких культурних програм є ERIAC — організація, яка об’єднує ромських і не ромських активістів та організації, що мають досвід у сфері мистецтва і культури та поділяють цінності організації.

Особливу увагу Ельнара приділяє історії кримських ромів, так званих чінґене, які інтегрувалися у кримськотатарську спільноту:

«Вони роми, але говорять кримськотатарською, сповідують іслам і водночас знають, що вони чінґене. Колись давно вони відокремилися, але майже повністю злилися з кримськими татарами, хоча й досі видно вплив їхніх традицій і професій»,  – додає Ельнара Нурієва-Лєтова. Вона пояснює, що така культурна мозаїка Криму формувалася століттями і відображає складні історичні процеси.

Дискримінація та ксенофобія, на думку правозахисниці, мали глибокі корені ще в Російській імперії, а радянська система лише посилила ці процеси.

«Я думаю, що це не тільки Радянський Союз, а взагалі Російська Імперія ставилася шовіністично до всіх неруських народів. СРСР лише все це помножив. Кримські татари, роми, євреї хотіли просто жити за своїми традиціями, а у "Союзі" треба було бути просто одиницею: ходити на завод, працювати і виконувати свої обов’язки», – каже Ельнара Нурієва-Лєтова

Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі.