“Калі траш” чи “Параймос”. Чому пам'ять жертв геноциду ромського народу вшановують саме 2 серпня
“Калі траш” чи “Параймос” так сьогодні активісти називають геноцид ромів під час Другої світової війни. Тоді нацистський режим розпочав систематичне винищення ромів та євреїв у країнах, які опинялись під окупацією. Відомо, що впродовж війни вивезли з окупованих країн та вбили в концтаборах від 600 тисяч до 1,5 мільйона ромів. Людей також винищували в таборах примусової праці, місцях кочування та під час каральних операцій. На теренах України через дії окупаційних режимів загинули щонайменше 20 тисяч ромів.
Пам’ять жертв геноциду ромів вшановується щорічно 2-го серпня. Ця дата пов'язана з подіями 1944 року. В цей день в концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау нацисти вбили від близько чотирьох тисяч невинних ромських в'язнів. Це був час, коли націонал-соціалістичний режим Адольфа Гітлера реалізовував ідеологію, спрямовану на фізичне знищення етнічних груп, які вони вважали загрозою.
Депортації в "табори для ромів" почалися з ранніх років нацистської влади, а саме з 1935 року. Проте, з 1940 року ця трагедія набула масштабних розмірів, відбувалися масові депортації ромського народу в концтабори, переважно розташовані на території окупованої Польщі.
Упродовж 1940-х років ромське населення в Україні мало різноманітний спосіб життя: кочувало, а також осідало на певних територіях. Однак, з приходом нацистів, їх чекало переслідування, незалежно від рівня соціалізації. Злочинні дії нацистів налічують більше 140 випадків масових убивств ромів на окупованій території України.
Щорічно 2-го серпня роми покладають квіти до пам’ятників жертвам трагедії.
На Чернігівщині поблизу Подусівського лісу окупанти три дні поспіль розстрілювали ромське населення. Під приводом депортації до Сербії, цілі родини звозили на смерть. Тоді їм вдалось знищити близько 2,5 тисяч людей різного віку: літніх, молодь, дітей.
Впродовж 1941-1943 рр Бабин Яр побачив близько 100 тисяч розстрілів невинних людей. Серед них: цивільні роми та євреї. А на Березняках і Святошині були знищені циганські табори. Сьогодні в Бабиному Яру розташовується пам’ятник - ромська кибитка, до якої постійно приносять квіти.
Майже в кожному населеному пункті України відбувались розстріли ромів, на які звозились цілі родини або навіть поселення.
Складно повірити, але навіть після перемоги над нацизмом і закінчення Другої світової війни ромів продовжували звинувачувати. Розповсюджувалась думка, що ромське населення винищували не через расову політику, а через «асоціальну поведінку» самих ромів. Лише в 1982 році канцлер ФРН Гельмут Шмідт офіційно визнав переслідування ромів расизмом.
Читайте також:
- Циганська муза. Як Ліна Костенко писала про ромську поетку Папушу
- Українські ромські жінки виступили на 69-й сесії ООН у Нью-Йорку. Що вони сказали світові?
- Ромські письменники в літературі
- Чи потрібні ромські медіа? Баланс між інтеграцією та збереженням ідентичності
- Розриваючи кайдани стереотипів: ромські солдати у битві України за виживання
- Позивний «Мадяр»: як родина ромського військового допомагає адаптації до цивільного життя
- Путінська війна проти меншин в Україні
- День пам’яті жертв Голокосту: спогади й уроки
- Ромські корені у світі супергероїв: Marvel руйнує стереотипи?
- Ромські письменники в літературі: Папуша