«Для України до 2014-го кримські татари, їхня історія, культура – це була «terra incognita»

Історія

У чому різниця між статусом корінних народів і національних меншин в Україні? Чи різниться ставлення до них у суспільстві та з якими проблемами стикаються? Гості подкасту «Ай ту Жянес/А ти знаєш?» — Іслям Тохлу, ісламознавець, керівник Кримськотатарського культурного центру у Львові, голова Громади мусульман Львова та Амет Бекір, кримськотатарський активіст та голова правління ГО «Арекет». Слухайте першу частину розмови, яку провела Єва Райська.

Відповідно до закону «Про національні меншини (спільноти) України» корінними народами України визнано кримських татар, караїмів та кримчаків.

«У нас, у корінного народу, немає іншої держави, окрім України. А у національних меншин [згідно із законодавством, - ред.] є держава за кордонами України. Наприклад, якщо ми беремо румунів, у них є Румунія. У вірменів є Вірменія, у греків – Греція тощо. Ми ж корінний народ України. Територія наша – це Крим, Крим – це Україна. Тобто ми сформувались, як народ на території України», – пояснює Амет Бекір, кримськотатарський активіст, очільник громадської організації «Арекет».

Співрозмовники наголосили, що до початку російської агресії та окупації Криму в 2014-му році серед українців побутувало здебільшого негативне ставлення щодо кримських татар. За словами Ісляма Тохлу, це було пов’язане з нав’язуванням Росією вигідних їй наративів:

«У школах панували російські наративи, які Росія вписала в українську історію. Ми в цій історії були, як більш негативний фактор, а Росія – як братній народ. Вже після 2014 року, коли всі зрозуміли, що насправді ворогом в Криму є не кримські татари, а росіяни – тоді вже почалися зміни в менталітеті. Кримськотатарський та український народи почали помічати спільні риси між собою, почали розуміти, що в них один ворог, одні проблеми і дуже схожа історія».

«З власного досвіду, зараз я бачу, що відношення [до кримських татар у суспільстві, - ред.] дуже гарне. Я не зіштовхувався з українцем, який негативно сприймає нас, негативно висловлюється проти нас. Є дуже великий інтерес, є дуже велике бажання дізнаватися, відкривати [історію та культуру кримських татар, - ред.], – додав Іслям Тохлу.

Він також зауважив, що до Кримськотатарського культурного центру у Львові приходить чимало людей – і студентів, і людей похилого віку, які з таким відкритим інтересом бажають дізнатися більше про корінний народ Криму та про культурні, релігійні, духовні та інші відмінності.

Своєю чергою Амет Бекір підтвердив, що після 2014-го року не стикався з дискримінацією у суспільстві: «Я проживаю на материковій частині України вже 10 років. (…) І ніколи не спостерігав недоброго відношення до себе і до кримських татар в цілому».

Водночас співрозмовники підкреслили, що є проблеми, які не втрачають актуальності. Зокрема, мовне питання.

«Мова – вона основа нації, і кримські татари мають з цим великі проблеми. Після того, як нас депортували в 1944 році до Узбекистану, Сибіру, ми почали втрачати нашу мову. Нас відірвали від землі, від нашої Батьківщини, на інших землях ми почали її [мову, - ред.] втрачати. І зараз вже ми на тому етапі, коли можемо втратити її повністю, тому що сьогодні ми зіштовхуємось з російською окупацією, яка робить все те, що робила й раніше, закриваються школи, де викладають кримськотатарську мову. Тут, на материковій Україні, дуже важливо підтримувати ці ініціативи, які пов'язані з кримськотатарською мовою», –  сказав керівник Кримськотатарського культурного центру у Львові Іслям Тохлу.

Повну версію першої частини подкасту слухайте у доданому аудіофайлі