Чи потрібні ромські медіа? Баланс між інтеграцією та збереженням ідентичності

18 березня 2025 р.

Щодня мільйони людей прокидаються і найперше, що роблять, навіть не розкриваючи штор чи не відкриваючи вікно, беруть до рук телефон. Адже там всі новини. Медіа стали нашими головними гідами у світі політики, культури, історії та суспільних подій. Телебачення, інтернет-видання, соціальні мережі, YouTube, Telegram – інформація всюди, і вона формує наше бачення реальності. Чи завжди вона правдива? Чи не нав'язує нам хибних уявлень про ті чи інші групи людей? Власне медіа можуть як будувати мости між спільнотами, так і створювати стіни нерозуміння.

Питання окремих ромських медіа є складним і неоднозначним. З одного боку, спеціалізовані засоби масової інформації можуть стати ефективним інструментом для збереження культури, мови та традицій ромської спільноти. З іншого боку, прагнення до інтеграції ромів у суспільство може суперечити виокремленню медіа лише для однієї етнічної групи. Тож чи доцільно створювати окремі ромські ЗМІ, чи варто зосередитися на рівному представленні ромської тематики в загальносуспільних медіа?

Маргіналізація чи зміцнення спільноти?

У деяких країнах існує практика створення ЗМІ етнічних спільнот, що дозволяє малим групам мати власний голос. Однак, є ризик, що такі медіа працюватимуть у «бульбашці» й не сприятимуть інтеграції, а навпаки, ще більше віддалять громаду від суспільства загалом.

Попри розмови про рівність, ромська тематика у загальних медіа часто або замовчується, або подається через стереотипи. Внаслідок цього ромські громади залишаються невидимими для більшості населення або ж постають у негативному світлі.

Одним із головних аргументів на користь окремих ромських медіа є необхідність збереження та популяризації ромської культури. Через спеціалізовані передачі, радіо чи газети роми можуть підтримувати свою мову, музику, традиції та історію, які за відсутності інформаційної підтримки поступово стираються.

На фото: команда "АРКА"

Український контекст 

Ромські ЗМІ, попри свою важливість, натрапляли на численні труднощі. По-перше, чимало проєктів створено громадськими організаціями, а відтак — фінансуються іноземними донорами. А сьогодні, зокрема, найбільший грантодавець USAID призупинив роботу в Україні. Водночас у національних медіа ромська тематика майже не представлена – у кращому випадку її висвітлюють лише на регіональному рівні. 

Виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко так коментує українські реалії ромського медіапростору: 

«Ромські медіа стикаються з двома основними викликами. По-перше, обмежене фінансування не дозволяє їм працювати, як комерційним проєктам, тож вони залишаються ініціативами громадських організацій із нестабільною підтримкою. Натомість успішні приклади, як-от телеканал ATR, показують, що сталий розвиток можливий за наявності стабільного фінансування та продуманої стратегії. ATR не лише підтримував кримськотатарську культуру та мову, а й пропонував якісний контент, який був цікавий широкій аудиторії.  

Ромська присутність у медіаполі могла б суттєво вплинути на зменшення рівня дискримінації та сприяти прийняттю ромів, як рівноправних громадян. Досвід післявоєнного періоду в СРСР, коли ромських артистів активно залучали до культурного життя, показав, що медійна видимість має значення. Сьогодні держава та суспільство також можуть підтримати ромських діячів – акторів, музикантів, журналістів. І таким чином сприяти їхній інтеграції в сучасний український медіапростір. Держава має сприяти формуванню публічних ромських діячів, зокрема, акторів, музикантів, митців, надаючи їм необхідну підтримку для розвитку. Це забезпечить їхню більшу присутність у медіапросторі, що, своєю чергою, позитивно вплине на сприйняття ромської спільноти в суспільстві». 

Що почитати? 

Однак ми маємо медіа, які продовжують свою роботу і знайомлять з розмаїтим світом ромів не через призму стереотипів, а зсередини спільноти.   

«Жянес»

Найперше згадаємо проєкт, завдяки якому ви читаєте цей матеріал. «Жянес» — проєкт ГО «АРКА». Над ініціативою працюють як етнічні роми, так і українці. Тож проблематика висвітлюється з різних поглядів, що дає змогу глибше зрозуміти реальні виклики, з якими стикається ромська спільнота в Україні. «Жянес» (в перекладі з ромської «а ти знаєш?» - ред.)  не лише інформує, а й створює простір для діалогу та взаємодії між представниками різних культур. Команда проєкту прагне розвінчувати стереотипи, показуючи реальні історії та непересічних особистостей, досягнення та проблеми ромів, а також підтримує ініціативи, які сприяють соціальній інтеграції та рівним можливостям для всіх.

Дякуємо, що ви читаєте і слухаєте нас! Адже маємо не лише друковані матеріали, але й подкасти та стрімінгову платформу. Разом ми будуємо суспільство, де кожен має голос і можливості для розвитку. Ваша увага до цієї теми — важливий крок до подолання упереджень і створення інклюзивного майбутнього. Ми віримо, що через відкритий діалог, правдиві історії та спільні ініціативи можна змінювати реальність на краще.

Закликаємо вас залишатися з нами, ділитися матеріалами, обговорювати важливі питання та підтримувати зусилля, спрямовані на побудову справедливого суспільства. 

На фото: редакція медіапроєкту «Жянес»  

Сторінки громадських організацій

Тут хочемо згадати наших колег і партнерів, які не мають окремого медіа, утім своєю роботою показують різнобічність ромського ком’юніті. 

«Голос  Ромні»  

Це команда активісток і активістів, які щодня працюють над покращенням умов життя ромських жінок та їхніх сімей. Громадська організація створена, щоб сприяти їхній соціальній інтеграції та забезпечити рівні можливості для розвитку. Команда переконана, що кожна людина, незалежно від її походження, має право на гідне життя, безпеку та реалізацію власних мрій. «Голос Ромні» допомагає зробити голоси ромських жінок почутими на місцевому, національному та міжнародному рівнях, щоб змінювати свої громади та впливати на майбутнє.

Chiricli

Ромський жіночий фонд Chiricli працює у сфері захисту прав ромів, зокрема тих, які постраждали внаслідок російського вторгнення та стали біженцями й внутрішньо переміщеними особами. Також Фонд захищає освітні права ромської громади та працює над залученням та видимістю ромів в усіх сферах життя та активізму.

Організація створила ромське радіо Chiriclo. Воно стало першим  ромським  онлайн-радіо в Україні. Почало мовити у 2016 році. В ефірі йшлося про життя ромів, виклики, з якими зіштовхується громада, культуру та історію. Але, на жаль, сьогодні майданчик не працює. 

RomaUA. Інформаційно-аналітичне агенство

На майданчику зібрана різноманітна інформація: новини України та світу, книги та історії непересічних ромів (музикантів, митців чи просто неординарних особистостей). Читайте, слухайте, дивіться. Бо роми — серед нас. Вони працюють викладачами, знімають Tik-Tok, беруть участь в телевізійних шоу і багато-багато всього, з чим зазвичай (стереотипно) роми не асоціюються. 

Люди. Персони. Роми

І звісно, є чимало ромських активістів, які активно ведуть свої соцмережі, показують сучасне життя ромів, діляться цікавинками про мову, історію та культуру. Тож знайомтеся.

Більше про Анастасію та її роботу читайте у матеріалі: Мелодія рідної мови: як ромські діти пізнають себе через слова

Усіх яскравих ромів (та й не ромів, які пов’язані з тематикою) — не перелічити. Саме тому ми періодично про них розповідаємо. Тримайте серію матеріалів про ромів, які руйнують стереотипи: 

 Відомі роми, які включені в сучасне українське суспільство

Не музикою і танцем єдиним. Історії відомих ромів, які включені в сучасне українське суспільство

Роми, які змінюють українське суспільство

Говорить світ

На щастя, у світі ситуація з ромськими медіа дещо краща. Європа пропонує як тематичні проєкти, так і окремі ресурси, присвячені питанням, що турбують ромів. Ось деякі з них.

«GipsyRadio»
Це міжнародний вебресурс, який цілодобово мовить ромською. 

«Romani CRISS» (Румунія)
Організація, яка займається захистом прав ромів та має власні медіапроєкти для інформування громади.

«Radio Romano» (Швеція)
Радіостанція, що транслює програми ромською мовою, присвячені культурі та актуальним подіям.

«Romedia Foundation» (Угорщина)
Організація, що створює документальні фільми та медіапроекти про ромів, їхню культуру та права.

«Roma Press Center» (Угорщина)
Агенція новин, яка збирає та поширює інформацію про події, що стосуються ромської громади в Європі.

«Radio Patrin» (Німеччина)
Інтернет-радіо, яке пропонує програми про ромську музику, культуру та новини.

Як бути? Питання дещо риторичне

Ромські ЗМІ можуть існувати як окремий сегмент, але при цьому активно співпрацювати із загальносуспільними медіа. Це дозволить доносити ромську тематику широкому загалу та зменшити прірву між етнічними групами.

Підтримка та навчання ромських журналістів (чи тих, хто зацікавлений у висвітленні тематики - авт.) сприятиме тому, що тематика ромів буде репрезентована у загальнонаціональних медіа якісно та без стереотипів.

Запуск спеціальних передач чи колонок у великих медіа, присвячених ромській культурі, міг би стати ефективною альтернативою повністю виокремленим ЗМІ. Такі проєкти могли б познайомити широку аудиторію з історією, досягненнями та проблемами ромської громади.

Загалом, не лише ромська громада має працювати над зміною уявлень про свою спільноту, а й українське суспільство загалом. Адже без національної єдності та підтримки з боку держави будь-які, навіть найкращі та найуспішніші, ініціативи залишатимуться локальними проєктами. 


У матеріалі використані фото з особистих сторінок блогерів у соцмережах та архіву «АРКА»