AURA: платформа для самоорганізації і захисту прав ромської спільноти за кордоном

Наприкінці минулого року у Берліні відбувся круглий стіл «Ромська інклюзія у фокусі: зміцнення партнерства між Україною та Німеччиною», який був організований Молодіжною агенцією з адвокації ромської культури «АРКА» та Центральною радою німецьких сінті та ромів у співпраці з Товариством народів під загрозою, Українським ромським адвокаційним альянсом (AURA) та Євангелічною академією в Берліні. Подія відбулася за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Українського жіночого фонду. У заході взяли участь політики, представники державних інституцій та громадянського суспільства України та Німеччини. Основною темою дискусії стали права та потреби ромів в Україні, а також становище ромів-біженців з України у Німеччині.  Під час заходу відбулась і презентація Українського ромського адвокаційного альянсу (AURA). Членкинею правління цієї організації стала Сара Райнке, яка є керівницею берлінського офісу правозахисної організації «Товариство захисту народів, що перебувають під загрозою», і яка багато років працює з темами геноциду, дискримінації та міжнародної адвокації. 

Членкинею правління цієї організації стала Сара Райнке, яка є керівницею берлінського офісу правозахисної організації «Товариство захисту народів, що перебувають під загрозою», і яка багато років працює з темами геноциду, дискримінації та міжнародної адвокації.

Під час відкриття круглого столу у Берліні пані Сара наголосила, що нині мільйон двісті тисяч біженців з України перебувають у Німеччині. Сто тисяч – це ромські біженці. Найголовніші кроки, які необхідно зробити, на її думку – документувати ситуацію з ромськими біженцями та проводити інформаційну роботу, а також докладати зусилля задля захисту прав та інтересів ромів, інтеграції у суспільні процеси і боротись зі стереотипами. Одним з важливих напрямів, за словами Сари Райнке, є доступ ромських біженців до програм охорони здоров'я, зокрема, поліпшення цього доступу.  Про головні завдання новоствореної організації AURA – далі у розмові з Сарою Райнке.

_{Фото авторства: RONI LUGASSI}

- Пані Саро, асоціацію AURA (Ukrainian Roma Advocacy Alliance) – ініціативу, що працює в інтересах українських ромів у Німеччині, було офіційно зареєстровано майже рік тому. І наприкінці 2025 року – презентовано широкому загалу. Організація створена разом із представниками ромської громади з України, які опинилися в Німеччині. Розкажіть, як з’явилась ідея створення організації? 

- Ми разом з колегами, друзями подумали про те, що треба створити асоціацію в Німеччині, яка буде захищати і працювати для біженців з України, для ромів. Тоді у нас був цілий процес, реєстрація і опис того, що ми плануємо робити. Потрібно було кілька осіб, щоб створити організацію. І я одна із них.

- Яким напрямком Ви будете займатися в організації? 

- Ми трохи про це говорили з колегами. І я думаю, що буду координувати, намагатись допомагати координувати акції в Німеччині. Наприклад, проєкти в Німеччині для біженців. Тобто, для ромських біженців з України, які зараз мешкають в Німеччині. Зокрема, це буде документація їх ситуації, з'ясування  яка допомога їм потрібна, як можна підтримати.

- Які основні проблеми у ромських біженців у Німеччині? Я так розумію, що крім війни і того, що люди є воєнними мігрантами, ще накладаються стереотипи, дискримінація, ксенофобія? Це все існує?

- Так. Це, на жаль, є. Ще у перші дні, коли біженці з України приїхали сюди, вже було ясно, що німці зробили якісь висновки... Сказали, ну добре, це можуть бути люди з України. Це люди, як ми. Вони освічені, вони європейці. А є серед них інша група – роми. І вони не такі, як ми. 

- Якось відокремили ромських біженців? 

- Відокремили. І це теж дуже конкретно, наприклад, в гуртожитках або в інших будинках. Це були різні сфери. І, звичайно, це дуже боляче, тому що це дискримінація. І в Німеччині все-таки у нас відповідальність є за те, що сталося під час війни (Другої світової війни - ред.), так і Голокосту. І ніби ще є така проблема в німецькому суспільстві. І у них дуже багато стереотипів, і дуже негативне ставлення. І це недобре. І треба над цим працювати. 

- Я знаю, що в Німеччині на рівні уряду є підтримка національних спільнот, меншин, зокрема, і ромської громади? 

- Так, і, наприклад, якщо ви подивитеся на ситуацію у різних містах, то завжди у них є якийсь текст, що вони проти антициганізму, що за демократію. 

- Але реально це не так? Тобто це декларативно, а на практиці ситуація виглядає по-іншому?- Якось відокремили ромських біженців? 

- Так, і це, можливо, теж через те, що мало соціологів, професійних людей, які про це знають. Які знають, як поводитися в таких ситуаціях. І якщо, наприклад, щось таке є, щоб вони просто пояснили, що вони проти дискримінації. І щось робили для цього. Цього замало.

- Я так розумію, що завдяки Українському ромському адвокаційному альянсу (AURA) будете все це змінювати? 

- Будемо намагатися. Можливо, що перший крок – це документація. Що сталося, яка ситуація зараз. Наприклад, пов'язана зі школярами. І потім, звичайно, як можна впливати на це і намагатися це змінити. Тому що такого не може бути. Особливо тут. 

_{Фото авторства: RONI LUGASSI}

- Чи є у Вас співпраця з Україною? З владою, з суспільством, з ромськими організаціями в Україні? 

- Так, звичайно. Це і біженці-роми з України, які переїхали...Ми, наприклад, дуже тісно теж співпрацюємо з організацією українських біженців тут, в Німеччині. Українська діаспора, що тут – дуже сильна, дуже потужна. Вони дуже багато роблять. І думаю, що треба, щоб всередині української діаспори теж була така дискусія про це. Звичайно, що в Україні маємо співпрацю з колегами з Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА». Також існує співпраця з різними іншими організаціями, з представниками національних меншин, або корінних народів. Зокрема, з кримськими татарами, з урумами, румеями, з надазовськими греками. 

- Наостанок, скажіть, будь-ласка, якими є найголовніші три-п'ять кроків, які АURA буде робити для ромів-біженців?

- Я думаю, що перший крок – це документувати, яка є ситуація. І потім інший крок – це інформаційна робота. Наприклад, на рівні міст і вище. Потім, звичайно, робота з біженцями-ромами. Наприклад, допомогти їм зберегти права, захищати їхні інтереси. Це пов'язано з адвокацією. Треба говорити з політиками. Я думаю, що потрібно лобіювати інтереси ромської спільноти, інформувати, щоб більше людей знали про реальну ситуацію і могли її змінити.