Анастасія Тамбовцева: я хотіла не просто вивчати мову, а робити щось соціально корисне

Анастасія Тамбовцева — етнічна українка, яка вже декілька років веде тематичний блог, присвячений ромській мові. Ще напочатку свого шляху вона не могла уявити, що випадкова цікавість переросте в постійну діяльність, міцно пов’язавши її з ромським громадським рухом. Нині Анастасія перебуває в Румунії і продовжує свою працю звідти, вона вивчає та викладає ромську, створює навчальні методички та розвиває блог. Про неочікуваний вибір, реакцію оточення та плани на майбутнє —  в матеріалі “Жянес”. 

Я вирішила, що треба обирати один напрямок діяльності

Освіту дівчина здобула в столичному Національному транспортному університеті, але присвячувати себе отриманій спеціалізації тривалий час не стала. Зізнається, що з дитинства тяжіла до вивчення мов. Опанувала німецьку, англійську та ромську, в університеті ще й латинську. 

“Мені завжди подобалась викладацька діяльність. В дитинстві всі мої іграшки були учнями, я розкладала свої іграшки та створювала імпровізовану школу, вела кожному щоденник. З часом почала займатись з молодшим братом, потім іншими знайомими так і розпочався мій шлях у репетиторстві. Поступово прийшла до думки, що це моє покликання, якому хочу себе присвятити.”

Поєднуючи роботу за спеціалізацією з репетиторством, дівчина замислилась про необхідність робити вибір, бо працювати в двох напрямках було надто складно. Перемогло репетиторство, адже заняття приносили шалене задоволення.

“У мене виникло бажання робити щось соціально корисне і пов’язати це з новою мовою”

Наприкінці 2018 року Анастасія прийняла рішення, що хоче зробити щось соціально корисне і пов’язати це з вивченням нової мови. Вибір припав на ромську, про яку дівчина не мала жодного уявлення. Сміється, згадуючи про те, що насамперед полізла в гугл-перекладач аби прослухати вимову та придивитись до лексики.

“Я пам’ятаю як залізла в гугл-транслейт та не знайшла там цілком нічого. Звісно, у мене був шок, я не розуміла як таке можливо. Згодом через спільних друзів я познайомилась з ромами, які розповіли про діалекти та різні нюанси, вони були носіями влахіцкого.”

Подруга Анастасії вивчала з цією родиною ромів Біблію і в дружній розмові розповіла, що є чимало людей, які не писемні. Тобто варто не просто вивчати Біблію, а хоча б вчитись читати й писати. Згодом дівчина познайомилась з іншими ромськими родинами, дізнавшись про подекуди критичну ситуацію серед дітей та дорослих, вона взялась за уроки мови на волонтерських засадах. 

“Я познайомилась з величезною кількістю дорослих безграмотних людей та дітей. Дуже багато малечі не ходили до школи, а ті, які ходили, не витягували навчальну програму. Мені зустрічалось багато випадків, коли жодної дискримінації в школі не спостерігалось, але дітям просто важко навчатись. Проблема була в тому, що вони нічого не розуміють, а вчителька не може покрити індивідуальні потреби однієї дитини, залишивши при цьому весь інший клас. Я вирішила, що одне заняття на тиждень можу займатись з одним-двома дітьми та навчатиму їх читати й писати”

З першого ж дня до уроку приєдналось більше 5 дітей і наступні заняття проходили в невеличких групах. Заняття проходили вдома у Анастасії, одна з кімнат якого була обладнана під клас. З’явилась нова проблема - не у всіх дітей була можливість відвідувати регулярні уроки. Тому наступною виникла ідея зробити запис занять, які в подальшому мали б розміщувались в соцмережах.

“З боку оточення було невелике нерозуміння, але хейт спіткав у соцмережах”

Трохи згодом дівчина вже зробила спеціальний навчальний зошит, в якому кирилицею була написаний ромська абетка. Саме до цього робочого зошита Анастасія створювала свої перші ролики, які виклала в Тік-Ток. Ідея полягала в тому, що спочатку проводиться заняття, а малеча, щоб не забути пройдений матеріал, передивляється короткі відео у вільний час.

“Я хотіла вести блог, але англійською мовою і всі свої зусилля спрямовувала туди. Публікуючи перші відео, десь в душі у мене був страх та думки “хоч би ніхто не побачив”. Здивуванню не було межі, коли наступного ранку я прокинулась і побачила, що на моїх відео більше 1000 переглядів за ніч.”.

Після початку вивчення ромської мови та запуску блогу, дівчина зіштовхнулась з деяким нерозумінням з боку оточення. Її ніхто не засуджував, але не міг зрозуміти з чим пов’язане це бажання. В соцмережах ситуація була іншою. ЇЇ спіткав хейт в коментарях та особистих повідомленнях.

“В особисті повідомлення мені писали погрози з того приводу, що я навчаю чужої мови. Деякі люди вважали, що ромська мова — це секрет. Але є різниця між секретом та непопулярністю. Насправді все у відкритому доступі і деяким підручникам для вивчення ромської вже більше ста років. Вони вважали, що я співпрацюю з якимись органами, але на погрозах все закінчилось.”

“Складність ромської мови у розпорошенності навчальних матеріалів”

Здебільшого Анастасія сама шукає інформацію до мови, яку вивчає. Найбільшою складністю було зібрати навчальний матеріал з необхідних тем в обраному влахіцкому діалекті.

“Бувало таке, що потрібна мені тема чудово розкрита у підручнику келдерарського діалекту, а от матеріалів до влахіцкого немає. Тому доводилось дізнаватись нюанси у ромознавців чи знайомих, які володіють мовою.”

Нині дівчина вже опанувала влахіцкий діалект і може вільно спілкуватись в повільному темпі. Відсутність постійної практики впливає перш за все на плавність мовлення, але здебільшого зання їй необхідні в письмовій формі.  Паралельно з блогом Анастасія пише навчальні матеріали ромською. 

“Моє бачення таке, що ті ромські діти, які здебільшого розмовляють тільки ромською, мають отримувати ази навчальної програми рідною мовою. В будь-якому випадку українська мова для них не є рідною. Тому простіше пояснити принципи читання, що таке буква, звук саме рідною для них, ромською мовою. Це рівносильно вивченню нами іноземної мови. Можна навчити дитину спочатку читати англійською, але краще спочатку українською, а потім на цій базі пояснювати правила іноземної мови”.

Дівчина зізнається, що є величезна потреба у ромських педагогах, які є носіями мови. Це можуть бути прості ромки, які в побуті користуються ромською і досконало володіють нею. При цьому блогерка тільки за те, щоб її матеріалами користувались в подальшому навіть інші викладачі. Сьогодні ж вона робить те, що може реалізувати власними силами.

“Ми з колегами розробляли ромську писменість для України, але нині програма на паузі”

На озброєнні сьогодні є навчальні картки, робочий зошит, який вдалось надрукувати в тиражі 350 примірників за підтримки REYN Ukraine та блоги українською й англійською мовами. Навчальні зошити було розіслано в навчальні центри та фонди у різні частини України аби подивитись як на практиці цей зошит функціонуватиме. Зібрати зворотній зв’язок вже не вдалось через повномасштабну війну.

“У мене був цікавий досвід співпраці з Радою Європи. Програма була спрямована на вивчення ромської мови для дітей 1-2 класів. Ми разом з колегами розробляли ромську писемність, яка використовуватиметься в Україні. Ми мали презентувати програми 24 лютого, але через вторгнення цього не відбулось і поки що програма на паузі.”

Анастасія згадує свій перший досвід спілкування з ромськими громадськими активістами. Це була конференція, організаторами якої виступила АРКА. На заході був цілий блок, присвячений розвитку в соцмережах та медіа, який був цікавий дівчині. Там же вона познайомилась з однодумцями особисто і додому їхала вже натхненна спілкуванням.

“Звісно, тоді мені сподобався захід, але найбільше — взаємодія з однодумцями, тими з ким робиш одну спільну справу. В такій атмосфері відчуваєш, що твої дії не даремні і ти потрібен”.

Дівчина пише статті про мову для roma.ua і перекладає для видання вже існуючі матеріали, популяризуючи таким чином ромську. Паралельно знімає відео, але більша частина діяльності зосереджена в соцмережах. Плани на майбутнє також здебільшого пов’язані з розвитком блогів, серед далекоглядних розвиток писемності латиницею, адже за кордоном у цьому є велика проблема.