Альфреда Марковська: історія життя і порятунку інших
Геноцид ромів під час Другої світової війни
2 серпня світ вшановував Міжнародний день пам'яті жертв геноциду ромів. Ця дата пов'язана з трагічними подіями – ліквідацією так званого “циганського табору” (Zigeunerlager) у німецькому нацистському концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау. 81 рік тому, 2 серпня 1944 року, німці вбили в газових камерах кілька тисяч ромів. За оцінками Державного музею Аушвіц-Біркенау, в таборі загинуло загалом понад 20 тис. ромських чоловіків, жінок і дітей із приблизно 23 тис. осіб депортованих із 14 країн. Дані істориків свідчать, що під час Другої світової війни на окупованих німцями територіях загинула більша половина ромського населення.
«Коли мою родину винищили, я вже не дбала про життя, але рятувала тих, кого потрібно було рятувати»
У 30-х роках XX століття роми були визнані в Третьому Рейсі антисоціальною групою, в більшості «расово нечистою». Нацистська Німеччина, подібно до євреїв, піддавала їх дискримінаційному законодавству, запровадивши, серед іншого, обов'язкову реєстрацію та обмеження пересування.
Масове винищення ромів почалося в 1941 році, після початку війни з СРСР. На окупованих територіях вони гинули, подібно до євреїв, у масових стратах.
Символом допомоги під час винищення ромів в окупованій Польщі стала Альфреда Марковська (1926 – 2021рр.), яка, хоча сама мусила переховуватися, врятувала багатьох ромських, а також єврейських дітей.
«Коли мою родину винищили, я вже не дбала про життя, але рятувала тих, кого потрібно було рятувати. Я не розрізняла, чи то були єврейські діти, чи ромські. Я втікала з ними лісами», – згадувала Альфреда Марковська у документальному фільмі «Пурі Дай» («Puri Daj» - ред.) режисерки Агнєшки Арнольд.
На фото: Альфреда Марковська
«За підрахунками дослідників, Альфреда Марковська особисто врятувала п'ятдесят дітей»
Альфреда Марковська народилася у мандрівному польському таборі в районі Станіславова (нині Івано-Франківськ), на територіях, які в ті часи входили до складу Польської Республіки. Походила з групи «Польська Рома». Коли у 1939 році відбулося німецьке вторгнення до Польщі, Альфреда була у Львові. Після того, як Радянський Союз своєю чергою здійснив вторгнення до Польщі, її табір перейшов до окупованої Німеччиною частини Польщі. У 1941 році всі члени її роду, у тому числі її батьки, брати і сестри, загинули під час масової розправи біля міста Біла Подляська. Альфреда була єдиною, хто вижив. Вона врятувалася, оскільки того дня ходила по навколишніх селах у пошуках їжі.
Кілька днів вона провела у пошуках масової могили її сім'ї у місцевих лісах. Згодом дісталася Розвадова, де в 1942 році познайомилася з Яном Марковським, за якого вийшла заміж у віці 16 років. Її та її чоловіка спіймали і передали німцям, але їм вдалося втекти. Згодом їх змушували переїхати в ромські гетто у Любліні, Лодзі і Белжці. Подружжя тікало і звідти, і знову оселилося в Розвадові, де німці організували для ромів робочий табір.
У Розвадові Альфреду найняли працювати на залізницю. Жінці вдалося отримати дозвіл на роботу, що означало певний захист від подальших арештів. Вона долучилася до порятунку від смерті євреїв і ромів, особливо дітей, від рук нацистів. Жінка їздила до місць вбивств єврейського і ромського населення, які були відомі, і шукала тих, хто там вижив. Окрім того Альфреда підшукувала для врятованих схованки, виготовляла або діставала їм фальшиві документи. Важко визначити точну кількість врятованих нею дітей – вона була неписьменною і не вела жодних записів. За підрахунками дослідників, вона особисто врятувала п'ятдесят ромських та єврейських дітей.
Роками пізніше, коли Альфреду запитали, як вона не боялася допомагати іншим, жінка зазначила, що в той час вона не сподівалася пережити війну взагалі, тому страх не був для неї проблемою.
«Альфреда Марковська стала першою жінкою ромського походження в Польщі, яка була нагороджена Командорським хрестом із зіркою Ордена Відродження Польщі»
У 1944 р. СРСР звільнив територію від німецької влади. Через політику Червоної армії примусово призивати ромів у свої ряди, Марковська разом зі своїм чоловіком і деякими з дітей, яких вона врятувала, зокрема, включаючи деяких німецьких дітей, які прагнули втекти від радянських солдатів, втекли на Захід. Спочатку в центральну Польщу, а згодом у так звані «поверненні території», що нині в західній частині Польщі. Після війни комуністична влада Польської Республіки ініціювала кампанію, щоб змусити ромів оселитися і відмовитися від свого традиційного способу життя. В результаті, Альфреда Марковська та її сім'я жили спочатку біля Познані, а потім, після смерті чоловіка, у Гожуві-Велькопольському.
У жовтні 2006 року Альфреда Марковська стала першою жінкою ромського походження в Польщі, яка була нагороджена Командорським хрестом із зіркою Ордена Відродження Польщі за порятунок єврейських і ромських дітей під час Другої світової війни.
Тодішній президент Польщі Лех Качинський похвалив жінку «за героїзм і незвичайну хоробрість, за виняткові заслуги в рятуванні людських життів».
«Якщо сьогодні існує єврейський народ, у тому числі багато євреїв, які походять з нашої країни, а також певна кількість поляків єврейського походження, які сьогодні проживають у Польщі. Якщо існує ромський народ і значна його частина проживає в Польщі, то це тому, що були такі люди, як Ви. І саме таким людям, як Ви, належить повага і захоплення», – сказав Лех Качинський під час церемонії вручення Альфреді Марковській державної нагороди.
На фото: нагородження Альфреди Марковської. На фото ліворуч — Лех Качинський
Альфреді Марковській присвячений документальний фільм «Puri Daj» польської режисерки Агнєшки Арнольд. Її історію часто порівнюють з історією Ірени Сендлер, найвідомішої польки, нагородженої Інститутом Яд Вашем званням «Праведник народів світу».
Фото: з відкритих джерел
Читайте також:
- «Дивись і не забувай»: 15 років Dikh He Na Bister у Кракові
- ФОТОРЕПОРТАЖ: У Києві відкрили виставку про ромську історію та ідентичність
- «Відновлення пам'яті – роми у Варшавському гетто». Історична екскурсія у Варшаві
- ФОТОРЕПОРТАЖ: Заходи з вшанування жертв геноциду ромів у «Бабиному Яру»
- 2 серпня — Міжнародний день памʼяті жертв геноциду ромів
- Коли допомога — це більше, ніж ваучер
- Антициганізм поруч: як розпізнати упередження у звичних словах і жартах
- Стереотип замість культури: як TikTok спрощує ромську ідентичність
- Як роми захищають Україну під час війни
- День Конституції України. Боротьба за права і свободи триває