80 років Голокосту: трагедія ромів, яка залишається однією з найменш вивчених сторінок ІІ Світової
З початку серпня до кінця вересня світ вшановує памʼять закатованих під час Другої світової війни безневинних людей через нацистську політику етноциду. 2 серпня світ вшановував 80 роковини геноциду ромів. Памʼятні заходи за участю високих міжнародних представників та ромських організацій відбулись у колишньому концтаборі Аушвіц-Біркенау. 29 вересня світ вшановуватиме День памʼяті трагедії Бабиного Яру, який під час німецької окупації Києва став місцем масових розстрілів за етнічною ознакою — євреїв та ромів. Історична правда про трагічні сторінки історії ромського народу лише в останні роки відкривається світу повною мірою.
«Тільки в середині 80-х років ромський геноцид був визнаний як злочин, спрямований саме на винищення ромів, як етносу»
У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау (біля міста Освенцим, Польща – ред.) у газових камерах було знищено 2897 ромів лише за їхню етнічну приналежність. Німецькі нацисти влаштували так звану «циганську ніч». У цьому таборі з 23 тисяч ромів, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тисяч. Загалом під час геноциду від репресій загинуло від 600 тисяч до 1 млн 500 тисяч ромів. За роки Другої світової війни нацисти, здійснюючи расистську політику геноциду, не лише вивозили ромів з окупованих країн і палили в концтаборах, а також знищували в таборах примусової праці, місцях кочування, під час каральних операцій. У відсотковому відношенні ромська етнічна група чи не найбільше потерпіла від вбивств нацистами. Лише у межах сучасної України, за приблизними оцінками, загинуло майже 24 тисячі ромів. У 1941 році в Бабиному Яру розстріляли 5 циганських таборів, які розташовувалися біля Києва. На місці масових розстрілів мирних ромів нині на території Національного історико-меморіального комплексу «Бабин Яр» встановлений пам’ятник «Ромська кибитка».
На фото: пам'ятник «Ромська кибитка» у Бабиному Яру
Ромів, як і євреїв, нацисти мали на меті знищити фізично. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Про те, чому масові вбивства ромів у період Другої світової війни називають «найбільш забутим геноцидом» та чому факт злочину проти людства не набував широкого розголосу, розповів Володимир Яковенко, виконавчий директор молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА». За його словами, масові вбивства ромів відбувалися на теренах Європи. Жахіття були і на території України.
«Вони мали інший характер масових вбивств. І відмінність в тому, що в центральній і західній Європі ромів вбивали здебільшого у концтаборах, а на території України і тодішнього Радянського Союзу відбувались масові розстріли ромів. Не у якихось концентраційних таборах, а там, де знаходили ромське поселення, ромський табір, ромську громаду, там їх на місці або на околицях якогось населеного пункту і розстрілювали. І багато із цих місць масових вбивств ми і досі не знаємо», – каже Володимир Яковенко.
Відповідаючи на питання, чому світ так мало знає про Голокост ромів, зазначає, що однією з причин є те, що на відміну від Голокосту євреїв, який був визнаний відразу після завершення Другої світової війни на Нюрнберзькому процесі, як геноцид проти єврейського населення, геноцид ромів не був визнаний.
«І для того, щоб його визнали, пройшло багато десятиріч. І тільки в середині 80-х років ромський геноцид був визнаний як злочин, направлений саме на винищення ромів, як етносу. Відповідно до цього, на теренах Радянського Союзу і в Україні розстріли і вбивства, масові вбивства ромського населення не вважалися чимось таким, про що потрібно публічно говорити. І те саме, що відбувалося із єврейським населенням. Просто всіх прирівнювали, всі вважалися радянським народом, радянським населенням. Говорили як про вбивства радянського населення, не підкреслюючи переслідування ромів за етнічною ознакою», – розповів Володимир Яковенко.
На фото: Володимир Яковенко, виконавчий директор молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»
У 1948 році, переживши жахи Другої світової війни, міжнародне співтовариство об’єдналося для створення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Разом, світ визначив злочин геноциду та взяв на себе зобов’язання запобігати та карати за нього. Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів — пам'ятна дата, встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996 р. лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам'ять — Надія», що відбулася в Освенцимі 21 — 23 листопада 1996 р. Вшановується щорічно — 2 серпня.
Щодо України, то лише із відновленням незалежності у 1991 році ця тема поступово почала відновлюватись, хоча і непросто, адже пам’ять про події Другої світової війни була викривлена радянською пропагандою.
«Обізнаність про ромський Голокост неймовірно зросла за останні роки»
Цьогоріч пам’ятні заходи приурочені до 80-х роковин нацистського геноциду ромів відбувались і в Європі, зокрема, у Польщі, і в Україні. 1 серпня у Кракові відбулась міжнародна конференція, присвячена роковинам вшанування жертв геноциду, на якій були присутні науковці, громадські активісти, представники урядів різних країн, де обговорювали тематику збереження пам’яті про геноцид ромів. А саме: як зберегти цю інформацію і передати наступним поколінням. Серед організаторів Асоціація ромів Польщі. Тож про значення подій, що відбулися у Кракові та в Аушвіц-Біркенау для ромської громади, і не лише для ромів у Польщі та Україні, а й в світі, розповів представник Асоціації ромів Польщі, директор Центру історії і культури ромів в місті Освенцим Владислав Квятковський.
«Це довга історія, тому що загалом можна сказати, що перша акція, пов'язана з вшануванням пам'яті про Голокост ромів, коли про нього ще взагалі не було відомо, почалися фактично в 1970-х, 1980-х роках. І тоді разом з німецькою делегацією, зокрема, було створено Меморіал на території музею «Аушвіц-Біркенау». Пізніше Асоціація ромів у Польщі працювала над відновленням цього пам'ятника і була організатором перших церемоній, які відбулися в Державному музеї. У наступні роки, дійсно, однією з найбільших подій було вшанування 50-ї річниці геноциду», – зазначив Владислав Квятковський.
За його словами, 2 серпня цього року виповнилося 80 років геноциду ромів. І 30 років організації Ромського об'єднання в Польщі.
«Ця обізнаність про ромський Голокост неймовірно зросла завдяки тому, що цього року була 80-та річниця. Ці заходи були дуже продумані. 31 липня і 1 серпня було символічне вшанування пам'яті в крематорію №5. 1 серпня був концерт у Кракові і наукова конференція. 2 серпня відбувся політичний акт про запровадження викладання про Голокост ромів у європейських країнах. І, звичайно, сама церемонія, а також концерт. Це була величезна подія. Нагадаю, що з 2015 року визнана європейським парламентом - Європейський день пам'яті жертв Голокосту ромів і сінті. А ще до європейського парламенту, його визнали в Польщі, ухваливши рішення про Європейський день пам'яті жертв Голокосту ромів. Це була справді величезна подія, яка викликала резонанс і відлуння в суспільствах і порівняння з тим, як виглядали заходи 20 років тому, як розповідали про Голокост», – наголосив Владислав Квятковський.
На фото: церемонія в Аушвіц-Біркенау
На його думку, це безсумнівно, величезний успіх.
«Хоча я не знаю, чи можна це назвати успіхом, але це, безумовно, безсумнівна віха. І те, що на першій церемонії, я пам'ятаю, майже не було молоді, їхня кількість була скромною. Сьогодні ми подивимося, як виглядали урочистості 20 років тому і цього року, то побачимо, що це справді велика праця і зусилля, які були докладені, щоб історія про Голокост ромів була висвітлена і її побачив світ», – розповів представник Асоціації ромів Польщі, директор Центру історії і культури ромів в місті Освенцим Владислав Квятковський.
На фото: Владислав Квятковський, представник Асоціації ромів Польщі, директор Центру історії і культури ромів в місті Освенцим
«Раніше не присвячувалось багато уваги геноциду ромів під час Другої світової війни. І хоча геноцид ромів, так само як геноцид євреїв, здійснювався багато століть підряд, війна була визначною щодо кількості жертв і жорстокості»
Нацисти намагалися приховати свій злочин, підриваючи будівлі концентраційного табору. Проте і досі у землі знаходять особисті речі жертв. А правду про злочин неможливо приховати. Щороку в Аушвіц-Біркенау проводиться комемораційна церемонія в пам’ять про вбитих у таборі. Заходи вшанування відбуваються 2 серпня – у день знищення ромського поселення. Цьогоріч у церемонії вшанування взяв участь Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Теодорос Русопулос, Президентка німецького Бундестагу Бербель Бас, Маршалок польського Сенату Малґожата Кідава-Блонська та інші політики й парламентарі різних європейських країн. Усі спікери відзначили жахливість злочину нацистів, говорили про сучасні тенденції в суспільстві та важливість недопущення будь-яких проявів дискримінації. З нагоди Дня пам’яті жертв Голокосту ромів своє звернення оприлюднив і Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. За його словами, вшановуючи пам’ять загиблих у ті часи, сьогодні ми також об’єднуємося проти лиха, яке знову прийшло в наш спільний дім.
«Міжетнічна злагода, єдність громади, почуття дружності та спільної долі – це те, що дає сили протистояти російському вторгненню і перемогти у війні», – сказав голова українського Парламенту.
На фото: частина експозиції в Аушвіц-Біркенау
Відвідав колишній концтабір Аушвіц-Біркенау та взяв участь у міжнародній конференції у Кракові народний депутат України, член політичного комітету ПАРЄ Юрій Камельчук. Він поділився враженнями про значення події та організацію.
«Загалом для нас, як для мешканців України, це частково було дещо по-новому. Тому що, раніше не присвячувалось багато уваги геноциду ромів під час Другої світової війни. Хоча, наскільки мені відома інформація від представників нацменшин, геноцид ромів, так само як геноцид євреїв, здійснювався багато століть підряд. Друга світова просто була визначеною щодо кількості жертв і жорстокості, напевно, цих речей. Але їх гнали зі всюди. Була можливість почути перед тим на конференції в Кракові трошки глибше про всі ці проблеми, пов'язані з дискримінацією, яка досі зберігається на рівні багатьох країн. І, в принципі, від представників організації «АРКА» я почув, що це далі присутні в Україні в сфері, наприклад, можливостей отримання роботи, чи навіть в сфері надання медичних послуг. Є таке неприємне ставлення до представників ромів. Вже причини цього можна довго обговорювати, звичайно, звідки взялося таке ставлення. Але я думаю, що це була частина якоїсь такої прихованої, але пропагандистської роботи під час Радянського Союзу, де у нас в більшості випадків виховували враження про ромів, як про не дуже чесних людей, чи про тих, які не хочуть працювати, чи тих, які не хочуть десь там жити в цивілізації і так далі. Хоча це не зовсім так. Тому що коли починати це досліджувати і спілкуватися з ромами, ти розумієш, що багато з них мають хорошу освіту. Є частина, яка себе вважає подорожуючими і не зачіпляється ніде. А багато людей інтегровані в суспільство. Так само і за кордоном ромів дуже багато. І вони між собою комунікують, підтримують один одного», – наголосив Юрій Камельчук, народний депутат України, член політичного комітету ПАРЄ.
На фото: Юрій Камельчук, народний депутат України, член політичного комітету ПАРЄ. Фото – з особистого архіву Ю. Камельчука
«АРКА» зі свого боку до міжнародної конференції у Кракові і пам’ятних заходів в Аушвіц-Біркенау внесла український компонент»
6 років поспіль Молодіжна агенція з адвокації ромської культури «АРКА» – ромська молодіжна громадська організація, що працює в громадському секторі України з 2018 року, спрямовуючи свої зусилля розвиток ромського молодіжного руху, підтримку та збереження ромської історії та культури, а також побудову міжкультурного діалогу в Україні, бере участь та є співорганізатором у міжнародних проєктах, присвячених геноциду ромів. Не став винятком і рік 80 роковин геноциду. За словами Наталі Томенко, заступниці директора «АРКА», пам’ятні заходи допомагають ромам відчути приналежність до громади вшановуючи памʼять про предків, які страждали від гонінь та геноциду. Це дає енергію на боротьбу за право жити в світі, де права людини є однаковими для всіх.
«Для нас це дуже важливо пам'ятати наших предків, які зустрічалися з дискримінацією у минулому, так як дискримінація не зникла, вона є і сьогодні. Тому пам'ять про ті страшні часи допомагає нам нагадувати людству про те, щоб не було дискримінації і боротися з нею. Конференція у Кракові, присвячено 80-річчю геноциду ромів відбувалася за участю дуже поважних представників різних країн. І «АРКА» зі свого боку до конференції і пам’ятних заходів в Аушвіц-Біркенау внесла український компонент. На конференції я мала честь розповідати про пам'ять людей переживших геноцид. Наразі вони старшого покоління. Це люди, які зараз переживають вже другу війну в своєму житті. І «АРКА» наразі записує свідчення цих людей, аби вони були включені в історичний дискурс історії України. Цей проєкт було розпочато у 2023 році. Наразі записано вже 10 свідчень. Ми плануємо створити віртуальний архів, де матеріали будуть доступні для суспільства. Не всі вони будуть доступні у широкому доступі, але для освітніх проєктів можна буде подавати запит і ми будемо давати дозвіл на некомерційні проєкти. Про це я мала нагоду розповідати під час конференції. Про важливість цього проєкту. І що така вразлива група, як літні люди, що вже пережили геноцид, наразі мають бути підтримані суспільством. Покоління, яке пережило геноцид, піде з життя і нині залишилось небагато літніх людей, які ще пам'ятають свідчення тих часів», – розповіла Наталі Томенко.
За її словами, дуже важливий компонент - освітній.
«Тому для нас це важливо наразі записати ці всі свідчення, перетворити їх в освітні матеріали, як наші партнери це роблять в Європі. Однак тут різний контекст. Маємо розуміти, що геноцид, який проходив на теренах України, відрізнявся від того, який був у концентраційних лагерях в Європі. В Україні ромів вбивали на місці. Для нас дуже важливо створювати освітні матеріали, за різними фокусними групами», – зазначила Наталі Томенко, заступниця директора «АРКА».
На фото: Наталі Томенко, заступниця директора «АРКА»
«Dikh He Na Bister орієнтований на молодь і має навчальний контекст, щоб молоді люди більше знала про геноцид ромів»
Вшановували пам’ять невинних жертв, яких убили тільки за те, що вони народилися ромами - в колишньому концтаборі Аушвіц-Біркенау і учасники освітнього руху Dikh He Na Bister. У перекладі з ромської – «Дивись і не забувай». Це щорічна освітня подія для молоді, яка включає комемораційні заходи в Аушвіц-Біркенау. Ця ініціатива пам'яті геноциду ромів щороку мобілізує тисячі молодих ромів і неромів по всій Європі аби сприяти просвіті про геноцид сінті та ромів.
На фото: частина експозиції в Аушвіц-Біркенау, речі дітей-в'язнів
Цьогоріч DHNB зібрав близько 380 учасників з 32 країн, серед яких: Україна, Німеччина, Угорщина, Франція, Іспанія, Чехія та інші. Упродовж тижня команда відвідувала освітні семінари, тематичні мистецькі події, а також була проведена екскурсія до Аушвіц-Біркенау, аби заглибитися в тему геноциду ромів і усвідомити масштаби злочину. Ініціатива проводить молодіжний семінар під час якого створює діалог та особисті зустрічі молодих людей з тими, хто пережив геноцид. Адже свідчення надихають учасників на боротьбу з сучасними викликами антициганізму та інших форм расизму в Європі і протистояння їм.
На фото: вхід до Аушвіцу
Цьогоріч, у день 80-річчя з часу жахливого злочину нацистів – винищення ромського поселення в концтаборі, учасники DHNB-2024 говорили про те, як планувався геноцид цілих етносів, хто був причетний, що можна зробити сьогодні, щоб не допустити повторення трагедії та зберегти пам’ять про жертви. Ось що розповів представник програми «Дивись і не забувай» Януш Панченко (Німеччина):
«Цей захід почав проводитися з 2010 року. Сам захід був заснований Ромською міжнародною організацією “Ternipe”. До організації цього заходу, так само залучені й інші партнерські організації, наприклад, Центр сінті і ромів Німеччин. І так само Рада Європи залучена, як один із співорганізаторів цього заходу. Основна частина проходить 2 серпня. Це пов'язано з тим, що в 1944 році саме 2 серпня була, так звана «циганська ніч». Майже 3 тисячі ромів було винищено однієї ночі. Тому сам захід проходить тиждень. Але основна частина його випадає саме на 2 серпня», - каже Януш Панченко.
Він додає, що захід орієнтований переважно на молодь до 30 років.
«Але так само беруть участь і трохи старші люди. Також залучається молодь не ромська. І з України, і з інших європейських країн. Цей захід має навчальний контекст. Тому він орієнтований на молодь, для того, щоб молоді люди більше знали про геноцид ромів. Бо,на жаль, так виходить, що і сьогодні дуже багато людей, в тому числі молодих ромів, не знають або дуже мало знають про геноцид. Геноцид не так давно був визнаний. Якщо говорити про геноцид євреїв, то самі євреї більше робили, щоб про ці трагічні події більше знали. Щодо геноциду ромів, то роми самі про нього мало розповідали. Адже постійно були під високою дискримінацією у всіх країнах. І зараз навіть буває, коли старші роми не дуже охоче розповідають про геноцид своїм дітям, внукам. Тому ця програма DHNB-2024 орієнтована на те, щоб люди молоді більше знали про ці трагічні події», – наголосив Януш Панченко.
На фото: Януш Панченко, представник програми «Дивись і не забувай»
«Роми є невід'ємною частиною українського суспільства, українського народу і вшануванням пам'яті, згадуванням про складні історичні події в підручниках, які стосуються, в тому числі, і ромської меншини, є дуже важливими»
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. «Про відзначення Міжнародного дня геноциду ромів» Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів в Україні вшановується на державному рівні. Однак є ще одна трагічна дата. 29 вересня світ вшановуватиме День памʼяті трагедії Бабиного Яру. Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та ромів. Виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко каже, що в Україні лише відомих місць масових убивств нацистами ромів під час Другої світової війни є близько 60. І не в усіх цих місцях є пам’ятні знаки.
«Роми проживають на території України близько 600 років. Це за офіційними даними. І всі позитивні і негативні сторінки історії України роми переживали разом з українським населенням і з іншими народами, які проживали і проживають на теренах України. Роми так само переживали і Голодомор, і трагедії громадянської війни, відповідно, трагедії Другої світової війни. Це все є частина історії України і, відповідно, про це має йтися в шкільних підручниках. На ці визначні дати, 2 серпня, мають відбуватися пам'ятні заходи для вшанування ромів, які загинули, які були вбиті під час Другої світової війни. Роми є невід'ємною частиною українського суспільства, українського народу і вшануванням пам'яті, згадуванням про складні історичні події в підручниках, які стосуються, в тому числі, і ромської меншини, є дуже важливими. Особливо, враховуючи той факт, що роми, як і інші представники інших етнічних спільнот, так само зараз беруть участь в обороні і захисті України, як держави. І тих цінностей, на яких стоїть наша держава», – наголосив Володимир Яковенко.
На фото: меморіал у Бабиному Яру
З початку серпня до кінця вересня Україна, світ вшановує пам'ять закатованих під час Другої світової війни, безневинних людей, вбитих через нацистську політику, і це роми. Пам'ятні заходи відбуватимуться і наприкінці вересня у Бабиному Яру. «АРКА» є одним з співорганізаторів цих заходів.
«Сам громадянський рух і відповідне визнання геноциду ромів в європейських країнах є більш передовим. Тому що в Європі визнано раніше. Тож на сьогоднішній день європейські країни в певній мірі, в тому числі і у питаннях вшанування пам'яті геноциду ромів є для нас певним взірцем. В Україні ця дата, 2 серпня, вшановується не так давно. В 2004 році Україна на державному рівні визнала 2 серпня як Міжнародний день пам'яті геноциду ромів. Починаючи з 2004 року в Україні діє розпорядження про вшанування ромів, які були вбиті під час Другої світової війни. На жаль, на практиці не у всіх регіонах і навіть на державному рівні не завжди ця постанова виконується. Але у цьому році вдалося спільними зусиллями Державної служби з етнополітники і свободи совісті, ромських громадських організацій, музею Бабин Яр, організувати церемонію вшанування, яка відбулася безпосередньо в Бабиному Яру, на якій були присутні представники державної влади, представники ромської національної меншини. В тому числі була розповсюджена заява Руслана Стефанчука, голови Верховної Ради, в якій він зауважив і про те, що роми і зараз беруть участь у захисті України і наскільки важлива взагалі мультикультурність, повага один до одного», – сказав Володимир Яковенко.
29 вересня «АРКА» вже кілька років поспіль проводить ініціативу «Time to remember» ( «Час пам'ятати» – ред.), в якій розповідають про ромів, загиблих на території Бабиного Яру, про історію геноциду ромів, вшановують пам'ять ромів, які були вбиті.
«В цьому році не виняток і також будуть проведені певні заходи. В тому числі на території музею Бабин Яр діє наша художня виставка, в якій представлені дитячі спогади людей, ромів, яким вдалося вижити під час Другої світової війни, які пережили гоніння, переслідування, але, незважаючи на це, їм вдалося вижити» – розповів виконавчий директор «АРКА».
На фото: церемонія в Бабиному Яру
Відповідаючи на питання - що потрібно зробити і Україні, і ромській спільноті, і ромським громадським організаціям, і європейським організаціям аби світ знав про геноцид ромів, каже, що важливо аналізувати помилки минулого.
«Одна із назв, яка використовується для ромського геноциду в наукових школах – це «зневажений геноцид». Тому що, насправді, йому не приділена та увага, яка, насправді, була потрібна. І дуже важливо в наші сучасні часи аналізувати помилки минулого, ті трагічні сторінки історії, які об'єднують і Україну, і європейські країни для того, щоб в майбутньому не відбувалися оці помилки. І по тому, що ми бачили в Бучі, по тим трагедіям, які ми бачимо на території України, які відбуваються внаслідок війни, можна сказати, що люди погано засвоюють “домашнє завдання”, погано засвоюють уроки історії. Бо якби ми більше говорили про ті помилки, які були зроблені в минулому, то, напевно, таких би помилок, таких трагічних сторінок історії в нашому сьогоденні було б менше. Тому побажання і нашій владі - більше уваги приділяти темі вивчення історії національних меншин. Побажання громадським активістам - проявляти ініціативу для того, щоб ця пам'ять про наших пращурів зберігалася для майбутніх поколінь», – підкреслив Володимир Яковенко.
На фото: Володимир Яковенко, виконавчий директор «АРКА»
Варто пам’ятати, що ромська етнонаціональна спільнота є невід’ємною частиною українського народу, а її історія – складовою спільної історії та національної пам’яті. Міжнародний день геноциду ромів нагадує нам про жахливі наслідки ненависті, расизму і дискримінації. Нині світ і Україна мають обʼєднатись довкола вшанування памʼяті жертв геноциду ромів і досягти міжетнічної злагоди, єдності громадян. Це важливо особливо зараз в часи протистояння російській агресії. Адже знищення націй і руйнування їхньої ідентичностей було метою нацистського і сталінського режиму тоді, і кремлівського режиму нині. Злочин, який відбувся 80 років тому проти ромської спільноти, нагадує нам про важливість боротьби з усіма формами геноциду у сучасному світі.
На фото: представники «АРКА» на комемореалізаційній церемонії в Аушвіц-Біркенау
Матеріал створено за підтримки “Media LifeLine Ukraine”
Дивись також:
- Дивись і не забувай: 80 роковини масового вбивства ромів у Аушвіц-Біркенау
- Як деколонізувати пам'ять?
- Воркшоп «Як деколонізувати пам'ять?»
- Міжнародний захід Dikh He Na Bister
- День пам'яті жертв ромського Голокосту
- Форум ромського громадянського суспільства: Відео
- Захід у Хайльдерберзі, Німеччина
- Тренінг на тему «Геноцид ромів під час Другої світової війни»
- «Колаж пам`яті та асоціацій»
- Артзаняття «Геноцид моїми очима»
- Семінар «Я та Аушвіц»