16 травня – День ромського спротиву

Історія ромського народу нерозривно пов’язана з болем, переслідуваннями і знищенням. І 16 травня – дата, яка нагадує про жахливі історичні події та героїчній супротив ромів. День ромського спротиву.

Аушвіц-Біркенау. Назва, від якої мурашки під шкірою. Місце, яке стало символом терору й геноциду. Фабрика смерті. Перебування в нелюдських умовах, в постійному страху. Титанічна робота. Ледь не щоденні страти. 

І от 15 травня 1944 року серед ув’язнених поширюється інформація, що наступного дня запланована масова страта ромів. Яку нацисти називали «звільненням» «циганського поселення».  Тож  600 людей не виходять на ранкове шикування, а натомість барикадуються у своєму бараці. Неозброєні люди так відчайдушно протистояли німецьким військовим, що винищення відклали. 

Загони СС не очікували такого спротиву. І боялися втрат у своїх лавах. А також прагнули не допустити поширення бунтів на інші частини табору.  Як покарання протестувальників позбавили й без того мізерної пайки їжі. Тиждень по тому ромів почали розподіляти по інших таборах смерті. 

Табір ромів в Аушвіц-Біркенау ліквідували в ніч із 2 на 3 серпня 1944 р. До цієї операції німці готувалися. Вони отруїли газом усіх ромів, що на той час залишалися в живих – близько 3 тисяч осіб.

Загалом в’язнями Аушвіц-Біркенау були близько 23 тисячі ромів. Більш як 80% з них були знищені. 

День ромського спротиву – нагадування, наскільки страшні наслідки має нацизм, расизм, антициганізм. Будь-яке превалювання одного народу над іншим – це трагедія для всього світу. І разом з тим це свідчення, що єдність – та сила, яка здатна протидіяти будь-якому злу. 

Беззбройні проти куль. Це не метафора. Це реальність ромського життя. 

І зараз кожним днем свого життя, службою в ЗСУ, роботою в лікарнях, школах, займаючись творчістю чи юриспруденцією, роми доводять: ніхто не може бути дискримінований. Трагедія винищення народів не має повторитися.