Роми й повоєнна Україна: від прийняття до рівноправної участі

Сучасне українське суспільство має цілком усвідомити, що роми є невід'ємною частиною країни. Внесок ромської спільноти у боротьбу за свободу та незалежність України, постійна підтримка гуманітарних ініціатив доводять, що і відбудова України не можлива без активної участі ромської громади. 

Саме про це йшлося під час Міжнародної конференції «Відновлення України та перспективи громадянського суспільства українських ромів», яка відбулася 30 жовтня в Києві. Її організували Молодіжна агенція адвокації ромської культури «АРКА» та Держслужба України з питань етнополітики та свободи совісті за підтримки міжнародних партнерів.  Учасники обговорювали, як інтеграція ромів у повоєнний розвиток та євроінтеграційні процеси, поліпшення становища етноспільноти загалом, зміцнять Україну та прискорять її вступ до ЄС. 

Однак шлях до рівності складний. За даними останніх досліджень, рівень антициганізму в Україні залишається високим, а рівень соціальної дистанції щодо ромів – один із найбільших серед усіх етнічних груп. Попри це, роми продовжують боротися за свої права та гідне місце в суспільстві. І конференція – можливість відкритого діалогу. Тож важливо, щоб її результати були почуті і стали кроком до реальної інтеграції ромів у відновлення України.

На фото: команда Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»

Міжнародне визнання ромського питання

Про важливість поліпшення становища ромів говорили представники міжнародних інституцій. Зокрема, участь у конференції взяли Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, координатор системи Організації Об'єднаних Націй та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, політичний радник Центральної Ради німецьких сінті та ромів Стефан Мюллер. 

Учасники зійшлися на думці, що становище ромів в Україні – це своєрідний лакмусовий папірець, який демонструє зрілість суспільства та його готовність  до євроінтеграції. Також важлива думка, яка прозвучала під час відкриття конференції, що вирішення «ромських проблем» – це шлях до вирішення проблем інших етнічних меншин та вразливих соціальних груп. Адже коли інтереси найбільш маргіналізованих груп захищені, то і решта спільнот отримують краще становище. Катаріна Матернова, Посолка Європейського Союзу в Україні наголосила, що зажди була поборницею прав ромів. За її словами, історичний досвід показує, що завжди, коли виникала криза, першими потерпали саме роми. «Вони були цапом-відбувайлом. Це потрібно змінити. Ми хочемо провести дослідження в Україні, зібрати факти, щоб побачити реальну картину. Адже без цього неможливо формувати політику. Політика сформована на основі чиїхось уявлень, а не фактів, неефективна. Сподіваюся, це дослідження дозволить показати реальний стан справ і розпочати спільну роботу з державою», - зазначила Катаріна Матернова. 

Єлені Тцецекоу, голова відділу Ромів та Кочівників Ради Європи:

«Про ромів забували в усі важливі перехідні періоди. Тож зараз ми не хочемо допустити цього знову. Від самого початку відбудови України маємо гарантувати  включення ромів. Вони заслуговують на те, щоб їхнє становище у суспільстві було переглянуте».

Матіас Шмале, координатор системи Організації Об'єднаних Націй та гуманітарний координатор в Україні: 

«З початку повномасштабного вторгнення росії проти України ми співпрацюємо з ромським суспільством і беремо в ООН до уваги усі потреби. Діалог триває і надається допомога постраждалим від війни. Це, зокрема, реєстрація, надання документів та інші напрями підтримки, аби поліпшувати добробут людей ромської національності».

На фото: Матіас Шмале

Володимир Яковенко, виконавчий директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»: 

«Ми розуміємо, що загроза, яка постала перед Україною з початком повномасштабної російської агресії, змушує українську владу зміщувати фокус уваги на інші пріоритети. Попри це, ромське громадянське суспільство закликає український Уряд не полишати зусиль з розбудови більш інклюзивного суспільства в Україні та зробити все можливе для інтеграції ромів в українське суспільство та боротьбу з антициганізмом».

На фото: Володимир Яковенко

Визнати, захистити, залучити! Нематеріальні потреби ромів у відновленні України

Нематеріальні потреби — це фундаментальні права, що мають бути гарантовані всім громадянам країни. У контексті ромського громадянського суспільства вони набувають особливого значення, адже роми не мають власної держави, яка б захищала їхню культурну та історичну спадщину. Водночас ромська мова зникає, адже молоде покоління не має джерел для її вивчення і може навчатися лише від носіїв. Говорячи про інклюзію, ми маємо на увазі перш за все визнання ідентичності та внеску ромської громади в національну історію. Упереджене ставлення до ромської спільноти впливає не лише на фізичну безпеку її представників, а й на збереження нематеріальної спадщини. 

Ромська громада демонструє неймовірну силу в умовах війни. Багато ромів стали на захист країни зі зброєю в руках, а інші активно працюють у гуманітарних місіях. Це сприяє позитивним зрушенням у суспільному сприйнятті, але цього недостатньо. Потрібна цілеспрямована державна політика для боротьби з упередженнями та руйнування шкідливих стереотипів.

Важливу роль тут відіграє освіта. Досвід інших країн показує, що запровадження в школах програм про історію, культуру та цінність ромського народу допомагає зменшити рівень дискримінації щодо тих чи інших груп та сприяє взаємоповазі. Лише через поширення знань можна подолати історичні упередження, які досі руйнують суспільні зв'язки. Інклюзивний підхід дозволить змінити уявлення про ромську ідентичність: побачити ромів не маргіналами, а звичайною етногрупою зі своїми культурними особливостями. До речі, щодо культури й традицій ромів також побутує чимало стереотипів, які потребують розвінчання. На сьогодні навіть у підручниках історії (в загальному історичному контексті - ред.) роми не мають належного представлення. Про це ми писали тут. 

Наталія Томенко, заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»:

«Коли ми говоримо про дискурс, маємо на увазі включення ромських громад у національні наративи, забезпечення активної участі у суспільному житті та визнання їхнього внеску в оборону країни сьогодні, так само як і за часів Другої світової війни. Особливої уваги потребують літні люди, жертви Геноциду ромів за часів Другої світової, які є важливою верствою населення та мають унікальний досвід проживання вже другої війни у житті. Тому документація їхніх свідчень є важливим елементом збереження культурної спадщини ромів України та має бути включена у колекції національних культурних інституцій країни».

На фото: Наталія Томенко 

Олександр Осіпов, Представник Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів: 

«В  Україні може проживати від 200 до 400 тисяч ромів, насамперед, йдеться про західні області. Понад 100 тисяч представників ромської спільноти через війну були змушені залишити свої домівки. «Серед найбільших проблем – неналежний доступ до ринку праці, до інформації, до освіти, а також відсутність документування. Згідно з оцінкою експертів, майже 30 тисяч ромів в Україні не мають ідентифікаційних документів, зокрема, це свідоцтва про народження, паспорти і т.п. Тому разом з європейськими інституціями був ініційований проєкт щодо спрощення юридичних механізмів. Цей пілотний проєкт реалізується у місті Мукачево Закарпатської області. До нього долучені міжнародні інституції, громадські ромські організації та органи державної влади».

На фото: Олександр Осіпов

Житло, робота, освіта — основа для відновлення. Матеріальні потреби ромів

Питання матеріальної підтримки ромської громади є не менш важливим. Багато ромів були змушені залишити свої домівки, багато хто втратив житло і роботу. Враховуючи ці обставини, питання забезпечення житлом, працевлаштування та доступу до освіти -  є життєво важливими. До повномасштабного вторгнення серед місць компактного проживання ромів були Донецька та Луганська області. Сьогодні ці регіони зазнали чи не найбільших руйнувань. Тож куди повертатися ромам? А як бути з житлом та відсутністю документів на нього? Чимало питань, які потребують вирішення. І стосуються вони різних етнічних груп і українців, які стали внутрішньо переміщеними особами загалом. 

Доступ до житла залишається особливо гострим питанням для ромів ще й в іншому контексті. Вони стикаються з упередженнями з боку орендодавців, які відмовляються поселяти ромів. Щоб це виправити, держава має розробити спеціальні програми, які допоможуть ромам знайти житло та отримати належні документи. Для ромських дітей важливо забезпечити доступ до освіти, адже без неї вони не матимуть змоги адаптуватися та досягти успіху в сучасному суспільстві.

Ще один важливий аспект, який потребує уваги з боку держави – посилення економічної спроможності, зокрема, ромських жінок. З початком війни ромські чоловіки пішли до війська, а жінки залишилися наодинці з побутом і забезпеченням родин. Багато ромських жінок виявляють значну ініціативу у започаткуванні власної справи. І держава може сприяти розвитку їхнього потенціалу. У цьому сенсі навчальні програми та доступ до фінансування можуть стати запорукою успішного розвитку жіночого бізнесу в ромській громаді.

На фото: Анжеліка Бєлова – президентка Об'єднання ромських жінок «Голос Ромні», Сергій Пономарьов – менеджер з моніторингу та оцінювання Польської Гуманітарної Акції  

Європейський шлях для України: роль ромів у контексті євроінтеграції

Вступ України до Європейського Союзу відкриває нові можливості для ромів. Про це також багато говорили під час конференції. Чимало європейських політиків відомі своїми прогресивними поглядами щодо прав меншин. І ця підтримка може стати стимулом для подолання дискримінації ромів в Україні. Проте, вступ до ЄС потребує зусиль з боку уряду і громадянського суспільства для адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

З іншого боку, європейська спільнота висунула до України низку вимог щодо становища ромів, виконання яких є невід'ємною умовою євроінтеграції нашої країни.  Головна загроза для ромів на шляху до євроінтеграції — антициганізм, який залишається значною перешкодою для рівноправного життя ромів. ЄС відверто визнає антициганізм, як одну з форм дискримінації, яка європейським країнам давно відома і з якою активно борються. Україні варто використовувати досвід ЄС, щоб сформувати ефективні стратегії боротьби з антициганізмом на державному рівні. Але міжнародний досвід потребує адаптації до українських реалій, зокрема, повоєнного контексту і повоєнного відновлення. 

Тому так важливо підтримати ромське громадянське суспільство та залучити його до процесу євроінтеграції. Ромські організації вже відіграють значну роль у захисті прав людини. Їхня участь у цих процесах допоможе тому, що Україна дотримуватиметься принципів рівності та справедливості на шляху до європейського майбутнього.

Штефан Раффайнер, політичний радник Посольства Німеччини в Києві:

«Ромська меншина є найбільш вразливою не лише в Україні, а й в усіх країнах Європейського Союзу. В німецькому Уряді є спеціальний уповноважений, який займається питаннями ромської спільноти. Варто пам’ятати, що є певні історичні чинники, які вплинули на становище ромів. І Німеччина відчуває свою відповідальність за те, що відбувалося десятиліття тому. Я маю на увазі часи окупації українських територій і все з цим пов’язане. І сьогодні підтримка України Німеччиною має різні виміри: політичний, військовий, соціальний. І ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно».

На фото: Штефан Раффайнер

Марта Гарсія Фідальго, координаторка політики інтеграції ромів у Генеральному директораті Європейської комісії:

«В Європарламенті щороку проводиться Тиждень ромів. Це дає можливість чути голоси країн і громадянського суспільства. Тому співпраця, зокрема, регіональна співпраця, важлива. Вона включає різні заходи на європейському рівні. Я б хотіла закликати вести прямий діалог з громадянським суспільством і Європарламентом. Це впливатиме на процес переговорів про приєднання України до ЄС. Адже ми маємо розуміти, що відбувається на місцях. Громадянське суспільство має вважати за пріоритет боротьбу з антициганізмом і розв'язувати проблеми, що постають  перед ромською спільнотою, зокрема, перед жінками».

Захист ромів – спільна справа для майбутнього

Реалізація прав і потреб ромів — це не лише про ромську громаду, але й про майбутнє України, яка прагне стати частиною європейської родини. Рівність та інклюзія — це не просто вимога сучасності, а ключ до побудови сильної, єдиної та різноманітної держави. Україна має унікальний шанс скористатися імпульсом змін та включити ромів, як повноцінних учасників суспільства.

Міжнародна конференція «Відновлення України та перспективи громадянського суспільства українських ромів» стала важливим кроком у побудові цієї нової України. Відповідь на заклики ромського громадянського суспільства та реалізація запропонованих рекомендацій, не лише допоможуть ромам, але й зміцнять національну єдність і демократію, показуючи світові, що Україна здатна подолати будь-які виклики та побудувати справедливу та різноманітну державу для кожного з її громадян.

У підсумку конференції було представлено позиційний документ. Він містить рекомендації для різних структур, які допоможуть поліпшити становище ромів і сприятимуть євроінтеграції України. 

Рекомендації для органів державної влади України:

1. Інтеграція інтересів ромів у всі сфери відновлення: у процесі відновлення враховувати потреби ромів, зокрема, щодо житла, освіти та працевлаштування для внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп;

2. Боротьба з антициганізмом: забезпечити заходи для протидії антициганізму на національному рівні, включаючи інформаційні кампанії та освітні програми для подолання шкідливих стереотипів;

3. Соціально-економічне включення ромів: сприяти працевлаштуванню ромів у сфері відновлення, створювати навчальні програми для здобуття кваліфікацій, необхідних для участі у відбудові країни;

4. Підтримка ветеранів та сімей військових з ромської громади: забезпечити рівний доступ до соціальних програм для ромських ветеранів і їхніх родин;

5. Спрощення отримання документів: запровадити механізми для легшого отримання документів, особливо для ромів, які не мають посвідчень особи, що обмежує їх доступ до основних послуг.

Рекомендації для міжнародної спільноти:

1. Підтримка українських державних програм для ромів: забезпечити технічну і фінансову підтримку для впровадження стратегій і програм, що спрямовані на покращення становища ромської громади;

2. Підтримка ромських громадських організацій: забезпечити ромським організаціям ресурси та інституційну підтримку для участі у процесах відновлення та захисту прав ромів;

3. Сприяння у боротьбі з антициганізмом: спільно з українським урядом впроваджувати заходи для подолання антициганізму, використовуючи європейський досвід і практики боротьби з дискримінацією;

4. Підтримка освітніх і культурних ініціатив: фінансувати програми, спрямовані на збереження та популяризацію ромської культури і мови, що сприятиме соціальній інтеграції ромів.

Рекомендації для українського громадянського суспільства:

1. Посилення адвокації прав ромів: активно працювати над просуванням ромських прав на всіх рівнях, зокрема, в рамках відновлення країни.

2. Залучення ромів до відбудови: створювати ініціативи та програми, які сприятимуть залученню ромів у процеси відновлення, зокрема, через навчання і працевлаштування.

3. Освітні та інформаційні кампанії: працювати з громадськістю для підвищення обізнаності щодо ромської культури, боротьби з антициганізмом, подолання стереотипів та підтримки соціальної згуртованості.

4. Мережа підтримки для ромів: створювати мережі та об’єднання для підтримки ромських громад, зокрема, внутрішньо переміщених осіб і ромських ветеранів, з метою забезпечення їхніх соціальних, культурних і економічних потреб.

Ці рекомендації допоможуть закласти основу для забезпечення прав та рівноправної участі ромів у відновленні України і посилення їхньої ролі у суспільстві.

Повну версію позиційного документа читайте тут 

Що у підсумку? 

Ромська громада століттями зазнавала утисків і дискримінації, стаючи жертвою упереджень, несправедливого поводження та соціального відчуження. В історичні періоди криз і потрясінь роми завжди опинялися серед найбільш вразливих категорій. Упродовж віків їх переслідували, відмовляли у правах, а у найгірші часи – навіть позбавляли життя. Сьогодні ж ми знову переживаємо переломний момент, коли створюємо нову, сильну Україну. 

Після війни перед нами стоїть не лише завдання відбудови міст та інфраструктури, а й важливе питання щодо відновлення суспільства, в якому кожен повинен відчувати себе рівноправною частиною спільної нації. Це той момент, коли ми можемо і повинні створити державу, яка захищає права усіх своїх громадян – незалежно від етнічного чи соціального походження.

Наша боротьба – не тільки за територіальну цілісність, але й за право кожного бути собою. Україна прагне довести, що її самобутність ґрунтується на багатонаціональному різноманітті, де кожен етнос може відчувати себе вільно та захищено. Інклюзивність та повага до різноманіття – це основи, на яких стоїть сучасна держава. Інтеграція ромської громади у процес відновлення України – це тест для нашого суспільства на здатність приймати, поважати й цінувати різні культури, гарантувати рівноправність і гідність для всіх.