Українські активісти в Польщі говорять про проблеми біженців: роми — серед найбільш вразливих

Українські та польські громадські організації зустрілися у Варшаві із заступником Речника прав людини в Польщі Войцехом Бжозовським, щоб обговорити ключові проблеми українських біженців. Особливу увагу під час зустрічі приділили ситуації найвразливіших груп — зокрема українців ромського походження.

Про головні проблеми українських біженців від війни, які знайшли прихисток у Польщі

Зустріч відбулася за участі низки організацій, які працюють із воєнними мігрантами. Засновниця фонду «Дім там, де ти» Олена Дехтяр наголосила, що серед основних проблем — обмеження доступу до соціальної допомоги та медицини, а також закриття осередків колективного проживання для біженців.

«Разом з іншими організаціями обговорювали ключові проблеми, з якими сьогодні стикаються українці в Польщі. Зокрема, йшлося про втрату виплат 800+ для найвразливіших категорій, втрату доступу до медичної допомоги, а також ситуацію з осередками колективного проживання. Осередки для біженців закриваються. Немає куди йти ані ромам, ані літнім, ані людям неходячим. Куди їм далі йти? Нікуди… Плюс порушувались загальні питання щодо адаптації, щодо доступу до  навчання дітей у школах», — зазначила вона.

Осередки проживання: формально є, але доступ обмежений

За словами активістки та засновниці Fundacji AB Show у Кракові Людмили Крамнистої, ситуація з осередками колективного проживання залишається суперечливою. За її словами, очікується, що з липня зміниться система управління осередками: їх передадуть від Міністерства внутрішніх справ до Міністерства родини, праці та соціальної політики. Це може призвести до скорочення місць і закриття частини центрів.

«Осередки не закриваються повністю — їх роботу продовжено. Але обмеження щодо категорій людей, які можуть там перебувати, не відповідають реальності», — пояснює вона.

Це створює парадоксальні ситуації. Наприклад, якщо мати з інвалідністю має право на безкоштовне проживання, її дитина такого права може не мати.

«Виходить, що мама може жити безкоштовно, а за дитину потрібно платити. І незрозуміло, як у такій ситуації забезпечити дитину», — додає Крамниста.

Житло: заробити можна, знайти — складно

Попри політику польської держави, спрямовану на самостійність біженців, реальні умови часто цьому не сприяють.

«Одна справа — заробити на житло (оренду житла - ред.), а інша — його знайти. Є випадки дискримінації: неохоче здають квартири багатодітним самотнім матерям, навіть якщо вони працюють», — каже Крамниста.

У результаті частина людей змушена залишатися в осередках або ризикує залишитися без житла.

«Є ситуації, коли людей виселяють (з осередків колективного проживання - ред.) буквально за один день — і незрозуміло, куди їм іти. Іноді єдиний варіант — це притулки для бездомних», — додає вона.

Роми-біженці: подвійна вразливість

Під час зустрічі обговорили і ситуацію українських біженців ромського походження. За словами учасників, саме вони часто опиняються у ще складнішому становищі.

«Українці ромського походження часто живуть у прихистках і мають ще більше труднощів із пошуком житла та роботи», — зазначає Крамниста.

За даними правозахисних організацій, роми-біженці стикаються з так званою подвійною дискримінацією: як люди, які втекли від війни, і як представники етнічної меншини.

Це проявляється у складнішому доступі до житла, роботи, медицини та соціальних послуг. Частина ромських біженців навіть уникає відкрито говорити про свою етнічну приналежність через страх упередженого ставлення.

Дослідники також наголошують на «перетині вразливостей»: коли до статусу біженця додається фактор етнічної приналежності, бідності чи соціальної ізоляції, це значно ускладнює інтеграцію та доступ до базових прав.

Діалог із владою і надія на зміни

Активісти подякували Офісу Речника прав людини Польщі за відкритість до діалогу та можливість бути почутими.

«Дуже сподіваємося на позитивні зміни та вирішення озвучених проблем», — підсумувала Олена Дехтяр.

Водночас правозахисники наголошують: українці в Польщі, які стикаються з дискримінацією або відмовами у доступі до послуг, можуть звертатися до Офісу Речника прав людини. Це незалежний польський конституційний інститут, який захищає свободу та права людини й громадянина (включаючи іноземців) у відносинах з польськими державними органами.

Усі фото з особистого архіву спікерок