Вижити, щоб говорити: як Анжеліка Бєлова стала голосом ромських жінок?

Advocacy

Гостя цього випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?» — Анжеліка Бєлова, українська ромка, правозахисниця, феміністка, засновниця громадської організації «Голос Ромні», одна з ключових голосів ромської жіночої спільноти в Україні. Вона виступає на міжнародних форумах, реалізовує масштабні проєкти, допомагає ромським жінкам ставати фінансово незалежними та захищати своє право на гідність.  

У цьому епізоді — історія про особисту боротьбу, жіночу силу та місію, яка народилася з трагедії.

Життєвий шлях Анжеліки Бєлової — це історія дівчинки, яка знає, що таке насильство, і жінки, яка пережила майже фатальний напад. Але змогла не лише перетворити власний біль на силу, а й знайти ресурси, щоб допомагати тисячам інших.  

Анжеліка народилася в ромській родині з глибоким корінням, її прапрадід і прапрабабуся осіли в Запоріжжі після кочового життя на початку ХХ сторіччя. Родинне прізвисько «одіжні» виникло від любові прадіда до гарного вбрання, що стало символом гідності та стилю для всієї родини.

«Мій прадід працював у колгоспі — у нас навіть є документ, де вказано, що він був комерсантом. Він дуже любив красиво вдягатися. Якось одягнув шерстяний піджак і сказав: “Ну все, тепер я одіжний”. Так його і почали називати — одіжний. І з того часу вся наша ромська родина стала “Одіжними”».

Попри хорошу освіту і любов до навчання, Анжеліка з дитинства відчувала, що живе в реальності, яку інші діти не розуміють.

«Я переживала домашнє насильство у своєму дитинстві. Я розуміла, що щось не так, але для мене це була норма. Приходила до школи, ділилася з подружками — а вони мене не розуміли… Я бачила, що не в усіх родинах так, і в мене завжди було внутрішнє бажання це змінити».

Це досвід, який сформував її бажання захищати інших — спочатку свою родину, потім ширшу спільноту. Дівчина здобула освіту психолога, щоб зрозуміти себе, але зрештою дійшла висновку: навіть фаховий досвід не замінить глибоку терапію.

Після народження дитини Анжеліка працювала майже безперервно. Вона влаштувала «офіс» у вітальні своєї квартири в Запоріжжі і працювала ночами, щоб не зупиняти діяльність навіть у найскладніші періоди життя.

У 2019 році життя Анжеліки Бєлової змінилось назавжди: просто посеред білого дня на неї напав незнайомий чоловік та завдав кілька серйозних ножових поранень. 

Були пошкоджені внутрішні органи, жінка втратила багато крові, але завдяки своєчасній медичній допомозі життя вдалось врятувати.

«Я думала: «Ні, не зараз. Це надто рано. Я ще занадто мало зробила. У якому світі житиме моя донька?».

Операція тривала вісім годин. Після того, як Анжеліка прийшла до тями в реанімації, першою думкою було — що робити далі. Нападник був затриманий завдяки розголосу, сусіди впізнали його й повідомили поліції.

«Начальник поліції каже: «Ми його схопили». А я йому: «Добре, давайте робити проєкт з community policing».

Після нападу Анжеліка створила ГО «Голос Ромні», щоб працювати над темами, про які інші боялися говорити: ґендерна рівність, ґендерно зумовлене насильство (ГЗН), доступ до освіти та фінансова незалежність ромських жінок.

«У ромських організаціях до цього не говорили про ГЗН. Було страшно. Але мені здається, що зі мною це сталося не просто так. Щоб я підняла цю тему. І зробила це не лише для себе, а й для інших»

Повну версію подкасту слухайте в доданому аудіофайлі.