Ромські та українські весільні традиції: схожість і символізм
Продовжуємо тему ромських весіль. Ми вже розповідали, що ромські наречені плачуть через вир емоцій, як і будь-які інші дівчата, які виходять заміж. А що з традиціями? Які вони? Не повірите, але вони подекуди дуже схожі на українські.
Родини та громада
В обох культурах весілля — це не просто союз двох людей, а поєднання родин. У святкуванні активну участь беруть батьки та хрещені. Також зазвичай запрошуються родичі, навіть далекі, з якими до цього молодята роками не бачилися.
«Інколи гості можуть і взагалі не бути знайомі з молодятами. Достатньо того, що вони родичі та їх знають батьки. Також весілля є єднальним фактором ромів, як громади. Адже для інших схожих народностей, які проживають не на батьківщині, або які не мають її, наприклад, євреїв, вірмен, ассирійців, таким єднальним центром стає синагога або церква. В ромському світі таким центром є родина і всі події навколо неї», – розповідає директор Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимир Яковенко.
В українській традиції сім’я теж має вагоме значення. Згадайте, зокрема, ремесла якими займались родини і згідно з якими отримували прізвища. Вони переходили від батька до сина. Так само юнак приводив наречену в свій дім. І досі ми маємо традицію збиратися родиною на Різдво.
Посаг
Здається, це щось стародавнє? Можливо, але і в українській, і в ромській культурі посаг мав місце. І обговорення питання майна, яке наречена візьме в нову сім’ю, було важливим етапом.
Так, це своєрідне хизування (згадайте українських класиків і опис повної скрині у дівчини – авт.). Але це підкреслює прагнення забезпечити молодят матеріальною базою для початку спільного життя. Бо ж хлопець веде молоду дружину в свій дім. І ці традиції ми бачимо в обох культурах.
Танці та музика
Весілля – це ж велике свято. Тож його не можна уявити без танців і музики. Принаймні в ромській та українській культурах.
Обряд покривання
У ромській культурі, як і в українській, після весільного обряду нареченій зав’язують хустку, що символізує її новий статус заміжньої жінки.
Хліб, як символ достатку
На багатьох ромських весіллях використовують хліб, як символ багатства і щастя. В українців на весіллі обов’язково присутній коровай — випічка, яка символізує добробут і благословення.
А ще саме хлібом (короваєм) з іконами батьки благословляють молодят на щасливе життя.
Пам’ятаєте гільце? Своєрідна випічка, коли палицю обліплюють тістом. Так, ви все правильно зрозуміли. Таке гільце є в обох культурах. Називатися може по-різному, наприклад, дивні. Але суть і символізм – схожі. Подекуди етнографи наголошують, що слід розрізняти гільце і дивні. Проте сьогодні говоримо не про особливості весільної випічки, а схожість культур. А випечене гільце – одна з точок перетину.
Випробування для нареченого
В обох культурах перед весіллям або під час самого свята, наречений часто мав пройти своєрідні «випробування», щоб довести свою гідність і готовність взяти на себе відповідальність за родину.
У ромів це могли бути змагання або завдання. В українських традиціях хлопець часто мусив «відкупитися» за наречену або також виконати завдання. Це проводиться у жартівливому форматі.
Вінчання і благословення батьків
У багатьох ромських громадах релігійний обряд вінчання відіграє ключову роль. Подібно до українців, роми вважають, що шлюб перед Богом є священним і нерозривним. Вінчання у церкві (незалежно від конфесії – авт.) символізує духовний початок нового етапу життя, засвідчує союз пари перед Богом.
Так само духовною традицією є батьківське благословення. Як українці, так і роми виконують цей ритуал. Він символізує не лише дозвіл батьків на шлюб, а й їхню підтримку, побажання щасливого життя для молодят та благословення на створення нової родини. Проводиться зазвичай обряд з іконами та вишитими рушниками, які потім залишаються у молодого подружжя.
Подібність
Тож як, є схожість? Не такі вже й роми інші? І у весільний обряд закладають звичайні, загальнолюдські цінності: любов, підтримку, добробут, довгі роки життя, благословення, важливість спільних цінностей… І попри те, що культури різні, мають різне коріння, вони тісно переплітаються. Й подекуди складно з’ясувати, хто і в кого запозичив ту чи іншу традицію.
А пам’ятаєте, як раніше святкували другий день весілля? Гості переодягалися в ромські костюми й каталися на возику. І, дійсно, подекуди на ромських весіллях можна зустріти такий звичай – катання на возику. І от питання: хто запозичив цю традицію? Українці підмітили, як роми відзначають? Чи ромам сподобалася українська інтерпретація?
«Ромські весільні традиції залежать не від країни, де мешкає спільнота, а саме від того, яка це етногрупа. Якщо взяти Донбас і Закарпаття – це абсолютно два різних регіони історично. Відповідно, роми, які там жили і формувалися, вони дуже різні. Тому і традиції дуже різні. Так само як Крим. Це ще третій, інший регіон, який відрізняється від Закарпаття і від Донбасу. І навіть якщо не перераховувати всі етногрупи, а взяти основні три-чотири, то все одно традиції будуть різними. Я думаю що більшість традицій, не лише весільних, а взагалі календарно-обрядових, свята, здебільшого якось інтерпретовані на основі якоїсь локальної культури, яка була в регіоні проживання ромів», – розповідає етнограф Януш Панченко.
Ромські особливості
Але все ж є і особливі ромські традиції. Про них далі у розповіді пана Януша:
«У кримів є така традиція: молодий і молода не розмовляють на весіллі. Не одне з одним, не з іншим. До певного моменту. Коли один з гостей дає нареченому якийсь предмет. Це, наприклад, може бути якась цукерка. І звертається до хлопця зі словами: «Що це, молодому?». Молодий відповідає: «Це цукерка». І так ось тоді оголошують на весіллях, щоб всі чули, що ось цей гість розв’язав нареченому язик».
Така своєрідна гра у мовчанку продовжується, якщо у нареченого є брат. Тоді наречена має максимально довго не розмовляти зі своїм дівером, щоб він не чув її голосу. Ця мовчанка символізує скромність, доброту дівчини. Зрештою, коли брат молодого чує голос невістки, він має зробити їй подарунок.
Що скажете? Знали про таку подібність? Хочете знати суто про ромські весільні обряди?
See also
- Between Reality and Romanticism: Mérimée’s description of the Romani world in his Carmen novel
- Forced marriage? Why do Romani girls cry at weddings?
- Between education and war: how the occupation has destroyed the education of Roma children
- Yevhen Magda: «A multi-ethnic political nation is our competitive advantage»
- Romanis in Ukrainian Literature: How Mykhailo Kotsiubynskyi described them
- Discussing Romani issues on the international level
- Oleksii Panchenko: «The ultimate joy was when our lads were coming back from a mission alive»
- The innocent words that denigrate: why the notion of «info-Gypsyry» should vanish
- Saint Sarah of God, Patron Saint of the Romani people venerated by Romanis all around the world
- The Children-Grabbers: another portion of cringe from TikTok