AURA об’єднує: ромська ініціатива з українським корінням у Німеччині

Національні спільноти завжди були вразливими. А у воєнний час викликів ще більше. Роми — серед них. Їхня реальність — це не лише війна, а й упередження, брак довіри, складнощі з документами, стигматизація. І часто — відсутність голосу, який буде почуто.

І навіть рятуючись від війни, вони часто не рятуються від упереджень. У нових країнах — нові виклики: мовний бар’єр, статус біженця, складнощі з житлом, документами, освітою для дітей. І все це — помножене на стереотипи, які кочують з країни в країну.

Саме тому виникла потреба у власному голосі. У сильній структурі, яка може говорити про потреби ромів — українських і не тільки — зсередини громади, але водночас на міжнародному рівні. Так з’явилася AURA — громадська організація ромів і українців у Німеччині. 

Засновники, Володимир Яковенко, Наталія Томенко та Януш Панченко, познайомлять вас з організацією та розкажуть про плани. Читайте бліцінтерв'ю. 

На фото: співзасновники організаці АУРА

— Чому для вас було важливо створити AURA саме зараз і в чому ви бачите відмінність організації від інших спільнот?

Володимир ЯКОВЕНКО

— Ми не вважаємо, що AURA має якусь кардинальну відмінність від інших організацій. Навпаки, наші ініціативи спрямовані на об'єднання зусиль різних національних меншин, вихідців з України, які через війну змушені були переїхати до країн Європейського Союзу. Ми вже неодноразово співпрацювали з кримськими татарами, представниками грецької громади Приазов’я й плануємо розширювати цю взаємодію.

Ми розуміємо, що навіть після завершення війни багато українців залишаться за кордоном, зокрема в Німеччині. Роми не є винятком. Саме це усвідомлення і стало поштовхом для створення української ромської громадської організації в Німеччині. Її діяльність ми бачимо не лише в межах цієї країни, а й у межах усього Європейського Союзу.

Наталія ТОМЕНКО

— З 2022 року ми тісно співпрацюємо з німецькими партнерами та бачимо, наскільки важливо мати українську ромську інституцію за кордоном. Репрезентативність — це не просто формальність, а реальний інструмент впливу. Завдяки присутності в європейському просторі ми можемо брати участь у формуванні політик, які враховуватимуть інтереси як ромської, так і української спільноти. Це зовсім інша сила голосу.

Наявність організації на місці також значно полегшує доступ до фінансування, налагодження партнерств і реалізацію проєктів. Тепер, маючи базу в Німеччині, ми зможемо працювати ефективніше.

Це одна з перших ромсько-українських організацій у Німеччині. Вона створена на перетині українського та ромського активізму й об’єднує фахівців з обох країн. 

Януш ПАНЧЕНКО

— Війна триває вже досить довго, і міграційна активність ромської громади залишається високою навіть у 2025 році. Кількість біженців зростає, а з нею — потреби та проблеми людей. Саме тому ми створили організацію.

Час на її створення настав природно. Чи відрізняється вона від інших? Порівнювати фактично немає з чим — це перша українсько-ромська організація в Німеччині. Українські організації, що працюють у Європі, або ромські в Німеччині існують, але об’єднання саме українських ромів — унікальне.

Відмінність проста: це організація, заснована українськими ромами, щоб працювати з українськими біженцями. Найкраще з українськими ромськими біженцями можуть працювати саме інші українські біженці, бо ми поділяємо їхній досвід.

Дуже рідко українські організації в Німеччині чи місцеві структури встановлюють тісні зв’язки між собою. Такі випадки є, але зазвичай ці спільноти існують паралельно, не перетинаючись. Наша місія — подолати цю роз'єднаність.

— Якими будуть перші кроки?

Володимир ЯКОВЕНКО

— Перші кроки, ймовірно, матимуть дослідницький характер. Ми плануємо провести моніторинги, дослідження щодо кількості ромів у ЄС, їхнього правового статусу, умов проживання та доступу до соціальних послуг. Крім того, хочемо реалізовувати культурні ініціативи. Це дасть нам підстави для формування наступних стратегій.

Ми прагнемо, з одного боку, працювати з українськими біженцями, представляти їхні потреби, проблеми та інтереси в Європі. З іншого — створити систему, яка б поєднувала українських ромських біженців, місцевих ромів у Європі та українських ромських активістів. Ці три групи вже існують, але переважно окремо. Ми бачимо свою роль як посередника, що з’єднує ці елементи в єдину систему.

Наталія ТОМЕНКО

— Насамперед плануємо провести мапування ситуації з українськими ромськими біженцями у Німеччині: з’ясувати, де саме проживають ці громади, з якими проблемами стикаються, які потреби є першочерговими — освіта, житло, доступ до соціальних послуг. На основі цього дослідження зможемо формувати ефективні проєкти.

Януш ПАНЧЕНКО

— Я ставлю перед собою задачу не лише озвучувати проблеми українських ромських біженців, а й працювати над їхнім розв’язанням. Також важливою для нас є політична представленість українських ромів. Ми прагнемо змінити одновимірне сприйняття — не лише як біженців чи жертв дискримінації, війни та окупації, а й як учасників спротиву російському вторгненню.

Українські роми долучаються до волонтерського руху, служать у Збройних Силах України, беруть участь у захисті країни. Цей аспект досі майже не представлений у європейському інформаційному просторі. Переважають історії про дискримінацію: на кордоні, у таборах біженців — як в Україні, так і в Європі.

Ми ж хочемо говорити й про інший вимір — про участь громад у спротиві, про культурну та політичну присутність українських ромів у Європі. Бо навіть до повномасштабного вторгнення, ще з 2020 року, про українських ромів у Європі було відомо дуже мало — як у політичному, так і в культурному контексті.

На фото: Януш Панченко та Наталія Томенко

— З якими викликами зіштовхнулися на старті?

Володимир ЯКОВЕНКО

— Поки що суттєвих труднощів не виникало. Нам дуже пощастило, що створення організації відбувається у партнерстві з такими потужними структурами, як Society of Threatened People, Central Council of German Sinti and Roma, а також іншими німецькими партнерами. Вони не лише мають досвід, а й справді зацікавлені у розвитку нашої ініціативи. Наразі ми чекаємо завершення процесу офіційної реєстрації, щоб повноцінно почати роботу.

Наталія ТОМЕНКО

— Перш за все — німецька бюрократія. Ми ще фіналізуємо реєстраційні документи, тож поки організація не може повноцінно функціонувати. Також активно шукаємо партнерів — як серед ромських організацій, так і в німецькому громадянському секторі. Це вимагає часу.

На фото: Володимир Яковенко та Наталія Томенко

— Який один стереотип про ромів ви хотіли б зруйнувати назавжди?

Володимир ЯКОВЕНКО

— Насправді таких стереотипів дуже багато. Часто вони навіть суперечать один одному: умовно «позитивні» та негативні твердження про ромів можуть існувати паралельно у свідомості однієї й тієї самої людини. Хотілося б, щоб ми взагалі відійшли від сприйняття одне одного через призму упереджень — щоб на їх основі не формувалося викривлене бачення цілих спільнот.

Наталія ТОМЕНКО

— У контексті Німеччини, де проживає чимало ромів і сінті, існує внутрішній поділ. Зокрема, поширений стереотип, що роми зі Східної Європи — менш освічені, з нижчим соціальним статусом. Ми хочемо зруйнувати це упередження. Українські роми мають багато чого показати, розповісти, внести у європейський контекст. Їхній досвід і культура можуть стати вагомим внеском у розвиток європейського суспільства.

Януш ПАНЧЕНКО

— Я б прагнув зруйнувати стереотип, що всі роми  — злочинці, крадії. Цей шкідливий стереотип заважає людям побачити в ромах особистостей із гідністю. Я хочу, щоб до кожної людини ставилися як до індивідуальності — не через упередження, а з повагою.

На фото: Наталія Томенко і Януш Панченко

— Що зі свого досвіду ви приносите в організацію?

Володимир ЯКОВЕНКО

— Я маю досвід адвокаційної роботи, добре орієнтуюся в українському контексті, знаю специфіку спільноти, володію необхідними контактами. Водночас у нас чудові партнери — це професіонали, від яких ми можемо багато чого навчитися.

Ми також плануємо залучити до організації політиків, публічних осіб ромського чи іншого походження, які могли б стати амбасадорами AURA, долучитися до наглядової ради та сприяли розвитку довіри до нашої роботи. 

І от уміння налагоджувати комунікацію зі стейкхолдерами — одна з моїх якостей, яка стане в пригоді в новоствореній організації. 

Наталія ТОМЕНКО

— По-перше, психологічний компонент. Я навчаюсь у Школі транзактного аналізу, отримую знання про психічне здоров’я в умовах війни, роботу з громадами та командною динамікою. Вважаю важливим враховувати цей аспект у кожному проєкті.

По-друге, мистецький. Я працюю з темами сучасного мистецтва, арттерапії, розвитку візуального та культурного вираження серед ромської молоді. Через мистецтво можна не лише зцілювати травму, а й відкривати нові професійні можливості для ромів.

По-третє, історичний. Я займаюся науковими дослідженнями з питань культурної спадщини ромів. Ми маємо фіксувати зміни, які відбуваються з традиціями та побутом під час війни, зберігати ці знання, дати людям простір для висловлення та архівування власної історії.

Ці три напрями — психологічний, мистецький і історичний — будуть основою майбутніх проєктів AURA.

Януш ПАНЧЕНКО

— Я дослідник і сподіваюся, що ця діяльність допоможе досягти мети роботи нашої організації. Дозволить показати розмаїття ромської культури, історії. Показати як події минулого досі мають вплив на сучасність. І звісно я досліджуватиму сучасні тенденції як у ромській громаді, так і суспільстві загалом. 

На фото: Наталія Томенко та Володимир Яковенко

Створення AURA — це стратегічна відповідь на нові виклики, з якими стикаються ромські спільноти в умовах війни та переміщення. Ця ініціатива стане інструментом довготривалої адвокації, культурного представництва та інтеграції на рівні європейських політик.

У період, коли питання національних меншин часто відходять на другий план, AURA виступає нагадуванням про необхідність комплексного й інклюзивного підходу до розв’язання соціальних проблем. Бажаємо команді організації всебічної підтримки та реалізації запланованого.