Антициганізм поруч: як розпізнати упередження у звичних словах і жартах

У наших матеріалах часто йдеться про антициганізм чи ромофобію. Тож пропонуємо детально розібралися, що стоїть за цими поняттями. І провести невеликий чекап: чи ви випадково не використовуєте лексику, яка принижує ромський етнос. 

Що таке антициганiзм? 

Антициганізм (ромофобія) — це форма расизму. Це упереджене ставлення до ромів лише через те, що вони роми. Воно проявляється по-різному: в агресивних висловлюваннях, у відмові в оренді житла, у викликах поліції лише через зовнішній вигляд, у текстах медіа, де роми часто згадуються в негативному контексті. Це не нове явище. Воно вкорінилося в європейську історію давно — через закони, які обмежували права ромів, через геноцид у часи Другої світової, через радянську політику асиміляції.

Як виглядає побутова ромофобія

Побутова ромофобія скрізь. Щодня в соцмережах ми бачимо коментарі, де роми згадуються паралельно з крадіжками, жебракуванням, маргінальним способом життя. Та навіть коментар в стилі «чорна, як та циганка» —  вже вияв ромофобії.  

І пам’ятаймо про узагальнення: всі роми крадуть, одружуються у 12, лише жебракують і живуть в кибитках. Це також антициганізм. 

Засудження традицій (серйозні молодята на весіллі), насмішки з кількості прикрас, опис стилю приміщень чи одягу як «циганщини»  — це ромофобія.   

Плюс переодягання в ромів, імітація традиційних танців — це карикатура. Чомусь з індійським сарі в парі не йдуть жарти про бідність чи крадіжки. Хоча країна має досить депресивні регіони. Але з жебракуванням асоціюються роми… 

Тож суспільні явища, які є скрізь (крадіжки, жебракування, складні життєві обставини та асоціальні умови проживання), чомусь асоціюються з ромами. Хоча навіть у більшості новинних історій фігурують інші етноси. А чомусь за основи для порівнянь і «еталонний зразок» беруть саме ромів… І це якраз і є ромофобія. 

Медіа й антициганізм

Коли в ЗМІ пишуть: «ром пограбував» — це проблема, дискримінація і порушення журналістських стандартів. Адже вчинки скоюють люди, а не етноси. Але такі новини формують спотворене уявлення: роми = проблема, злочини, маргінальність. 

І трохи простої логіки чи то математики. Серед людей, які відбувають покарання за різні злочини, який відсоток ромів? Незначний. То чому медіа акцентують саме на людях ромського походження (навіть коли немає підтверджень, що це 100% ром)? Невже клікбейт переважає людську гідність? 

Коли «прості» слова стають дискримінацією: тест 

Звісно, не завжди стереотипні висловлювання використовуються свідомо. До прикладу, термін «інфоциганство» міцно укорінився в нашій лексиці. Утім він описує шахрайство через порівняння з етносом — ромами. Відтак це ромофібія. Бо чому просто не говорити про афери, обман, ошуканство? Он скільки синонімів є без жодної згадки ромів. 

Тож проведемо аналогії, щоб побачити, коли в нашу мову просочується антициганізм, коли він ховається за «жартами».   

Етнічна приналежність згадується без потреби? Не несе смислового навантаження? Не допомагає розкрити тему?  Це привід замислитися.

«Роми пограбували пасажира потяга»  — ні! 

Пограбування вчинили люди. Це все. Жодних уточнень щодо етносу. 

«Ромський письменник презентував книгу» — так. 

Адже йдеться про культурну подію, у якій етнічна приналежність має значення. У цьому контексті згадка про те, що автор — ром, допомагає глибше зрозуміти зміст твору, його цінність для спільноти, унікальний досвід, який він представляє. Це не стигматизація, а навпаки — визнання внеску ромів у літературу, мистецтво чи інші сфери.

Ключова різниця — в контексті і меті. У першому випадку етнос не має жодного стосунку до суті новини і лише закріплює негативні стереотипи. У другому — дає змогу показати різноманітність і силу ромського голосу в суспільстві.

«Жарт» викликає сором або відчуття несправедливості? Це тривожний сигнал.

«Ховайте гаманці — роми йдуть!» 

Смішно? Давайте замість ромів поставимо будь-який інший етнос. Наприклад, українців. Гумористичний ефект зберігся? Ні. Відтак, «жарт» — стереотипний і принизливий. 

Узагальнення

«Вони всі такі…» — а далі можна підставляти будь-яку негативну характеристику. 

Навіть якщо ром дійсно щось вкрав, навіть якщо роми жебракують —  це не робить весь етнос злодіями і прохачами. Знак рівності між конкретною людиною і всією етногрупою — це ромофобія. 

Мова ворожнечі

Мабуть, найбільш очевидна і яскрава ознака ромофобії. На жаль, і досі в пабліках зустрічаємо агресивні коментарі із закликами фізично знищувати ромів. Не гребують коментатори й «невинними» закликами до «ізоляції», «виселення», «контролю». 

Існує більш «м’яка» (побутова) форма мови ворожнечі. Фрази на зразок «Вони самі винні, що до них так ставляться», «А що ви хотіли, це ж цигани», «Вони не хочуть нормально жити» — живлять упередження. 

Часто мову ворожнечі намагаються пояснити особистими історіями: «а от у нас...» або «я знаю, що вони...». Але окремий випадок — це не характеристика всього народу. «Особистий досвід» (який часто є переказом історій-лякалок) не виправдовує упередження. А узагальнення — це проблема (дивіться пункт вище). 

Перевіримо себе

Хочете розібратися, чи є в тому чи іншому висловлюванні цькування ромів? Пропонуємо чекліст. 

• Чи допомагає згадка про те, що людина — ром, краще зрозуміти подію?

• Чи має етнічність стосунок до змісту матеріалу?

• Якщо прибрати згадку про етнічність — чи щось зміниться у сенсі?

Якщо ні — згадка про етнос зайва і може бути дискримінаційною.

• Чи використано формулювання на зразок «вони всі такі», «у них так заведено», «роми як завжди…»?

• Чи є іронія або насмішка щодо зовнішнього вигляду, стилю, звичаїв?

• Чи є заклики до «контролю», «ізоляції», «виселення»?

• Чи виправдовується зневага фразами на кшталт «вони самі винні»?

• Чи використано стереотипні вислови або поняття? Наприклад: «інфоцигани», «живе як циган», «типова циганська поведінка».

• Чи можна знайти точніший і нейтральніший синонім?

• Чи проблему, властиву всьому суспільству, подано так, ніби вона характерна лише для ромів? Наприклад, жебракування, бідність і т.п. ?

• Чи згадуються інші соціальні або економічні чинники?

Якщо так, то слід перефразувати. Адже не кожна соціальна проблема має етнічне коріння.

Антициганізм — це не лише агресивні гасла. Він часто ховається в мові, звичках, «жартах» і формулюваннях, які здаються буденними, але закріплюють хибні уявлення про ромів. 

Слова мають значення. І українці, як ніхто, розуміють це. Адже «жарти» про українців за кордоном, ярлики від рф, шароварщина і образ салоїда — несправедливі і не мають нічого спільного з реальністю.

Повага починається з простого: висловлювань.